Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. «До радості».

 Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився у сім’ї полкового лікаря у м.Марбаху на території Вюртемберзького герцогства. За традиціями герцогства, батьки віддали сина до «Академії — закритого навчального закладу, де юнак мав вивчати медицину (оскільки його батько був лікарем). «Академією» опікувався герцог Карл Євген, який полюбляв армію, муштри, тому цей навчальний заклад більше був схожий на військовий.

Така атмосфера згубно виливала на вразливого юнака. Єдиною його втіхою було читання творів класиків грецької літератури, а також Шекспіра, Лессійґа, Руссо. На час навчання припадають і перші літературні спроби та наполеглива праця над драмою «Розбійники».

1780 року Шиллер закінчив медичний факультет і став військовим лікарем. Побоюючись вільнодумства юнака, герцог заборонив йому писати будь-що, окрім медичних творів. Шиллер покидає герцогство, розлучившись із батьком, сестрами, друзями.  Починаються його поневіряння, але писати він не припиняє. З-під пера Шиллера виходять драми «Підступність і кохання»,«Дон Карлос», ліричні вірші.

Улітку 1787 року Шиллер оселився у невеличкому містечку Веймарі, де жив кумир його юності Й. В. Ґете. Згодом вони стали друзями, й уславлений Ґете підтримував свого молодшого товариша і морально, й матеріально.

У 1804 році у Шиллера з’являються ознаки невиліковної хвороби, але вій продовжує наполегливо працювати, займається філософією. Поет багато розмірковує про сенс людського буття. На думку Шиллера, цивілізація мала для життя людини не тільки позитивні наслідки (наука, техніка, удосконалені закони), ай негативні. І найстрашнішим було те, що людина втрачала кращі моральні риси (простоту, щирість, сердечність, віру). Людина ставала надто раціональною. Шиллер вважав, що єдиним, що може повернути людину на правильний шлях, є мистецтво. Ось чому він говорив: «Краса мусить спрямувати людей на шлях істини».На думку письменника, краса - вічна й всюдисуща, тільки вона здатна облагородити душу людини. 

9 травня 1805 року Шиллера не стало. Його урочисто поховали на цвинтарі церкви Св. Якова. Пізніше останки поета були перенесені до склепу веймарських герцогів, де вони лежать і тепер поруч із тілом Ґете. 

Відео на допомогу.

https://www.youtube.com/watch?v=vuYHMsar0Ow

https://www.youtube.com/watch?v=-lTi0L_JGz4

Аудіокнига. «До радості». 

https://www.youtube.com/watch?v=Ubw1AK2XGXU