Освітній маршрут за темою " Г.Квітка – Основ’яненко. Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманізм та християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» - перша україномовна повість нової української літератури ".

Г. Квітка – Основ’яненко. 

 Перший      прозаїк      української літератури – Г.Ф. Квітка-Основ̓яненко.  Він  довів,що живе українське слово змушує плакати і  сміятися , може зачаровувати зі сцени театру.  Був єдиним прозаїком нової української літератури до кінця 40-их років ХІХ ст..

Відео на допомогу. 

  Життєвий шлях першого прозаїка нової української літератури

https://www.youtube.com/watch?v=dawGFJFgckY

https://www.youtube.com/watch?v=XlkaDVKetTg 

Анкета письменника.

https://drive.google.com/file/d/1ygLEzrhAs1E8q7lyi7ED8L9gjOg033tr/view?usp=sharing

Відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=GmjJheBPLFw

Аудіокнига. Г.Квітка – Основ’яненко " Маруся "

https://www.youtube.com/watch?v=FYOhGlDnSVA

Історія створення.

 Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей...». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань.

Над текстом повісті письменник працював багато – як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь.

Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Твір мав надзвичайну популярність у читачів. Про це писав сам Г.Квітка-Основ’яненко: «Бачачи, що моїх Марусь читають наші добрі земляки за прилавками, продаючи перець, тютюн і др., читають по хатах, у колі родин у місті й селищах, мавши депутацію з подякою, що пишу по-нашому, я вирішив написати для цього класу людей що-небудь повчальне». Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

В основі сюжету повісті «Маруся» – чисте, вірне і разом з тим нещасливе кохання молодої дівчини, дочки заможних селян, і бідного міського ремісника-рекрута Василя, якого чекає двадцятип’ятирічна солдатська служба. Розповідь у повісті побудована через передачу глибоких почуттів героїв. Конфлікт має соціальний характер – на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати єдину доньку за бідного парубка-рекрута. Якщо ж Василь зможе заробити грошей і знайти собі заміну, то Наум за такої умови дає згоду на шлюб.

Повість утверджує вічні християнські ідеали: жити, «як Бог дасть»; трудитись чесно, не думаючи про корисливість; не вдаватись у тугу, коли спіткає горе; бути смиренним; поважати батьків, старших за віком людей.

Повість «Маруся» – взірець сентименталізму. У ній яскраво змальовано життя українського селянства, працю, побут і звичаї народу. Герої твору – селяни, прості люди, які є уособленням високих морально-етичних якостей.

Щоб розчулити читача, письменник звернувся до основних мовно-стилістичних засобів сентименталізму: ліризму, пестливих форм слів, змалювання чудових українських пейзажів, чутливих і ніжних натур, зворушливих драматичних ситуацій, народних обрядів та звичаїв.

Джерела повісті:

• дійсність українського села ХVІІІ – початку ХІХ ст.;

• народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії – образність повісті, від казки й переказу – її розповідний стиль; 

• герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування»;

• майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті.

Анкета твору. Г.Квітка – Основ’яненко " Маруся "

https://drive.google.com/file/d/1IzHaXSYIE6jboB9m68oL0yseiakFl5_5/view?usp=sharing