https://www.youtube.com/watch?v=UM1opInqDCw
Шолом -Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів — українського та єврейського,— їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.
Життя Шолома Алейхема сповнене страждань, але він був щасливим, бо доля митця тісно була пов’язана з народом. Життєрадісний філософ, товариш знедолених, прийшов в єврейську літературу саме тоді, коли це було необхідно, ніхто так не був потрібний народу, як він.
Аналізуючи зміст повісті “Пісня над піснями” (Част.1 “Бузя”. Част.2 “За зеленню”) слід зазначити, що розповідь ведеться від імені Шимека-хлопця, який розповідає про своє перше кохання до дівчини Бузі в той час, коли їм обом (разом) ще не було й двадцяти.
“Пісня над піснями” Шолома Алейхема складається з чотирьох частин.
У перших двох розповідається про дитинство Шимека і Бузі, що жили як брат і сестра, про те, як народжувалося щире, ще дитяче кохання, а в двох останніх йде мова про зустріч героїв.
В частині I “Бузя” та частині II “ За зеленню” розповідь ведеться від імені Шимека – хлопця, який розповідає про своє перше кохання до дівчини Бузі в той час, коли їм обом разом ще не було й двадцяти.
Старший брат Шимека втопився, його дружина вдруге вийшла заміж і виїхала. Бузю забрали дідусь і бабуся, батьки Шимека. Хлопчик навчався в Хедері (єврейській релігійній школі для хлопчиків) і тому знав багато уривків з Біблії, завжди згадував “Пісню пісень”: “О, ти прекрасна, моя кохана, ти прекрасна! Очі твої, як два голуби, коси схожі на кізочки, що спускаються з гори…”
Одного дня (напередодні Пасхи) душа Шимека співала, йому здавалося, що за спиною виросли крила і він ось- ось підніметься в небо і полетить. Двір перетворився в замок, будинок – палац, він – принц, Бузя – принцеса, дрова – кедри та буки, що згадуються в “Пісні пісень”. Бузя спитала : “Доки ми тут будемо?” І Шимек знову відповів словами “Пісні пісень” : “Доки не згасне світло дня і не щезнуть тіні із землі.”
Його заповітним бажанням було піднятися з Бузею в висоту до самих хмар і полетіти за океан в країну карликів , потомків богатирів царя Давида. Найбільша радість для Шимека – вночі перед Пасхою йти з батьком в синагогу.
Шимек розповів Бузі прекрасну казку про те, як він летить у небі , спускається з вершин, йде лісом , перепливає невелике джерело, щоб врятувати прекрасну царівну, яку викрали з- під вінця, зачарували і посадили в кришталевий замок.
Шимек повинен був її звільнити, йому здавалося, що вона звертається до хлопця словами з “Пісні пісень”:”Біжи, мій коханий, будь схожим на сарну чи молодого оленя на горах бальзамічних…” Шимек і Бузя шукали зелень, щоб принести батькам на свята Швуес. Зелень не принесли, але батьки були раді, що вони повернулися живі та здорові.
Прагнучи кращої долі, Шимек покидає рідну домівку і повертається , почувши звістку про заручини Бузі. (3- тя частина “Цієї ночі”, 2-га частина “Субота після Швуеса ”)
Біблійна “Пісня пісень” ніби відкрила очі герою повісті Шолом Алейхема . Шимек дивиться на все через призму її натхненних рядків. Ці поетично завершені, відшліфовані часом рядки, допомагають йому зрозуміти себе, свої почуття, відчути власні сили. Шимек проголошує, що любить Бузю “тією святою, пекельною любов’ю, що оспівана в “Пісні пісень”. “Любов важливіша за все, ” – проголошує твір єврейського письменника.
Таке може трапитися з кожним, хто не може розрізнити тимчасове і вічне, легко розмінює духовне на матеріальне. Міняються часи, звички, людство впевнено крокує вперед шляхом прогресу, роблячи одні і ті ж помилки. То може варто дослухатися до мудрості минулого, свого серця, найпотаємніших струн душі, щоб не повторювати в майбутньому ті ж самі болісні помилки?
Морально- етичні цінності вищі, на відміну від матеріальних. Вони вічні, я безсмертні рядки Шолома Алейхема, ім’я якого передвіщає нам: “Мир Вам!” Воно стоїть в одному ряду серед прекрасних і дорогих нам імен: Гоголя і Діккенса, Чехова і Стендаля, Франка і Ш.Петефі, Шевченка і Пушкіна, Л.Українки і Маркеса.
Світ творів Шолом-Алейхема – це картини життя євреїв України кінця ХІХ ст.
Як бачимо, історично склалося так, що доля єврейського народу багато століть була пов’язана з Україною. Незважаючи на дискримінацію євреїв (зокрема ,так звані «смуги осілості, які обмежували їхнє право жити та навчатись у будь-яких містах та закладах), роль представників цього народу в економічному та культурному житті України була величезною. Чимала частина промислового, торговельного та банківського капіталу була зосереджена в руках підприємців – євреїв. В Україні видавалися книги, журнали та газети єврейською мовою, існували єврейські театри. У Житомирі було відкрито єврейський учительський інститут.
З розповідей старших, до війни в нашій місцевості також проживали євреї. Їхнім переважним заняттям була торгівля. Продавали все: і насіння соняшника, і сухофрукти, і морозиво…Великим святом у євреїв вважалася субота. В цей день вони не працювали, а на столі в кожній родині обов’язково красувалася запечена курка. На свята, у вихідні євреї гарно співали, грали на скрипці, танцювали.
Та під час війни фашисти жорстоко розправлялися з євреями. З ними поводилися дуже жорстоко, розстрілювали. Нерідко,ризикуючи власним життям, українці рятували євреїв, надавали їм притулок.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.