Форми існування української мови (загальнонародна мова, літературна мова, просторіччя, діалект, професійні різновиди, жаргон, арго).

https://eschool.dn.ua/mod/book/view.php?id=203149&chapterid=50098

Теоретичний матеріал.

https://drive.google.com/file/d/1EkcRQ4IeBl-_3jRE7G5g7O77oDZu0cyH/view?usp=sharing

( с.58-63)

Мова — складне суспільне явище. Вона є найважливішим засобом людського спілкування та об'єднання людей в спільноту; засобом самоідентифікації й вираження ментальності нації (етносу); засобом формування й розвитку думки, здійснення пізнавальної діяльності, реалізації духовної культури народу.

Національна мова — засіб спілкування нації та засіб її самоідентифікації з-поміж інших націй. Вона консолідує народ, через неї зберігаються й передаються наступним поколінням культурно-історичні традиції, засвоюється загальнолюдський досвід. Національна мова — загальнонародна. У просторі і в часі вона пов'язується з існуванням територіальних діалектів, просторіччя, професійних різновидів мови, жаргонів, арго та з функціями вищої форми національної мови — літературної мови.

Літературна мова — унормована, стандартна, правильна з погляду усталених кодифікованих норм форма національної мови, що обслуговує культурно-освітні потреби суспільства, використовується у сферах державного управління, засобах масової інформації, науці, художній культурі та літературі. (Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів)

Лексична система української мови включає загальновживані слова (сніг, держава, сто, рука, осінь, шапка, солодкий, щука, кінь, жінка, родина, мати тощо) і слова обмеженого вжитку — діалектну лексику, терміни, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Діалектизми (від грец. dialektus — наріччя) у своїй основі є засобом усного спілкування людей певної території. Українська мова має три наріччя — північне, південно-західне і південно-східне, які різняться між собою, а також від літературної норми фонетичними, граматичними й лексичними ознаками (когут, вуйна, ґазда, плай тощо).

Професіоналізми — назви професійних понять: хронічний, операбельний, закулісний, бутафорський, комедіант.

Жаргонізми — слова, що вживаються групою людей, об'єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять (санти-менти — завищені почуття, променад — прогулянка, кльовий — гарний, моцик— мотоцикл).

Арготизми — слова, які зазнали навмисних змін: вставлялися склади, додавалися або замінювалися окремі звуки (шивар — товар, стибрити — вкрасти).

Просторічна лексика — слова, що вживаються в розмовному та художньому мовленні як стилістичний засіб надання грубуватої, зневажливої характеристики (забрьоха, роззява, бовдур).