Відмінки іменників

Іменник, пов'язуючись у реченні з іншими словами, змі­нюється за відмінками.

В українській мові є сім відмінків, кожний з яких відпо­відає на певне питання:

називний — хто? що? (весна, явір);

родовий — кого? чого? (весни, явора);

давальний — кому? чому? (весні, явору);  

знахідний — кого? що? (весну,явір);

орудний — ким? чим? (весною, явором);

місцевий — на  кому? на  чому? (на весні, на яворі);

кличний — хто? що? (весно, яворе).

Називний і кличний відмінки називаються прямими, усі інші — непрямими.  
      

Іменник у називному відмінку виступає в реченні в ролі підмета, іноді — присудка. Наприклад, у реченні Вірний при­ятель — то найбільший скарб (Нар. творчість) у називному відмінку стоять підмет приятель і присудок скарб.

Іменник у кличному відмінку виступає тільки в ролі звер­тання: Який ти, світе, теплий і широкий (А. Малишко).

Іменники в непрямих відмінках у реченні можуть виступати:

а) іменною частиною складеного присудка: Життя має ціну лиш доти, поки воно доцільне (П. Загребельний);

  б) додатком: Навтішатися світом — що випити кухоль, У якому ізверху мед, а насподі — гірчиця (Д. Чередниченко);

в) означенням: Гуркочи у долю мою, світе, хвилями прадавнього Дніпра (В. Симоненко);

г) обставинами: В день такий на землі розцвітає весна тремтить од солодкої муки (В. Сосюра).

Називний і кличний відмінки вживаються завжди без прийменника, місцевий — лише з прийменником. Інші мо­жуть виступати як без прийменника, так і з ним.

Деякі іменники не змінюються, а саме:

а)  іншомовні слова, які закінчуються на голосний (крім -а після приголосного та -я): амплуа, кашне, протеже, ательє, парі, таксі, бюро, депо, метро, кіно, рагу, кенгуру, меню, інтерв'ю, Нікарагуа, Туапсе, Сочі, Монако, Баку; але слово пальто змінюється: пальта, пальті, паль­
том і т. д.; в усному мовленні нерідко змінюються також давно запозичені слова кіно, метро, бюро;

б) жіночі прізвища на приголосний та -о: про Ганну Чубач, з Ліною Костенко; але чоловічі прізвища на приголосний та -о відмінюються: про Петра Чубача, з Юрієм Костенком;

в) більшість буквених абревіатур: на ЧАЕС, послуги ДКО, в СПУ, договір із ВАТ, від райвно; але: у загсі, на ЛАЗі, до ВАКу.

У складних назвах, що пишуться через дефіс, відмінюють­ся, де можна, обидві частини: музей-квартира — музею-квар-тири, фабрика-кухня — на фабриці-кухні, Переяслав-Хмельниць-кий — з Переяслава-Хмельницького, Пуща-Водиця — у Пущі-Водиці, Конча-Заспа — під Кончею-Заспою, Новосілка-на-Дні-стрі — у Новосілці-на-Дністрі, Ростов-на-Дону — до Ростова-на-Дону, під Ростовом-на-Дону; але: Кос-Анатольський — Кос-Анатольського, Баден-Баден — у Баден-Бадені.