Для тих, хто любить подорожувати Україною. Віртуальні музеї.

ДЛЯ ТИХ, ХТО ЛЮБИТЬ ПОДОРОЖУВАТИ УКРАЇНОЮ

Віртуа́льний музе́й — музей, що існує у глобальній інформаційно-комунікаційній мережі інтернет завдяки об'єднанню інформаційних і творчих ресурсів для створення принципово нових віртуальних продуктів: віртуальних виставок, колекцій, віртуальних версій неіснуючих об'єктів та ін.

Каталог музеїв. В Україні уже з'явився перший десяток музеїв, що обзавелись віртуальними музеями. Тепер можна не виходячи здому перглядати експонати цих музеїв.

Національний музей літератури України — один з найпопулярніших загальнодержавних музейних закладів країни, провідний серед музеїв літературного та літературно-меморіального профілю. Музей розташований у самому центрі Києва — на розі вулиць Б.Хмельницького та Терещенківської, у будинку, який є пам’ят­кою історії та архітектури кінця XIX ст., – колиш­ньому головному корпусі Колегії Павла Ґалаґана, спорудженому 1871 року відомим архітектором О. Я. Шілле у стилі пізнього класицизму.

Музей книги і друкарства України. Музей розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври — будинку монастирської друкарні, що діяла безперервно з початку ХVІІ століття до початку XX століття (понад 300 років). У Музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу. Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів.

Кімната-музей Т.Г. Шевченка. Кімната-музей Тараса Шевченка відкрита 7 березня 2004року в приміщенні Львівського Палацу мистецтв (вул. Коперника,17). У березні 2006 року під час урочистих Шевченківських святкувань музеєві присвоєне звання громадського.

В основу створення кімнати-музею лягли оригінальні твори львівських художників, що впродовж восьми експедиції(1997-2003рр.) мандрували тими шляхами, які зі своїми роздумами пройшов Кобзар (Україна, Вільнюс, Петербург, Казахстан).

Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка. Музей Заповіту Т. Г. Шевченка було відкрито 18 квітня 2008 року в колишньому будинку щирого друга поета, переяславського лікаря А. О. Козачковського. Саме в цьому будинку в ніч на 25 грудня 1845 року Т. Г. Шевченком був написаний безсмертний «Заповіт». Експозиція музею в хронологічній послідовності розкриває історію краю козацького періоду через призму її розуміння Т. Шевченком, розповідає про перебування поета на Переяславщині.

Музей «Кобзаря» Т.Г. Шевченка. Музей однієї книги – «Кобзаря» Т.Г. Шевченка було відкрито 19 травня 1989 р. на честь 175-річчя від дня народження поета. Він є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею. Розташований у меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 р. у родині купців Цибульських проживав Т.Г. Шевченко. На початку ХХ ст. будівля була реконструйована і частково змінила свій зовнішній вигляд. Вона розміщена в історичному центрі Черкас на розі сучасних вулиць Хрещатик і Байди-Вишневецького. 

«Батьківщина Тараса Шевченка» - село Моринці. Є у Моринцях подвір’я, на якому стояла стара хата Мефодія Тютюнника, батько якого був чумаком. 1964 р. з ініціативи Івана Гончара у хаті, що вже довго стояла пусткою зробили етнографічний музей. Так і відома вона під іменем хата чумака.

«Батьківщина Тараса Шевченка» - село Шевченкове. Хто бував на Звенигородщині, той ніколи не забуде щедрої краси місцевої природи. Розкішні сади, широкі долини, глибокі яри. Вони такі ж як і в часи Тарасового дитинства. Саме тут, в селі Шевченкове, що до 1929 року називалося Керилівка, в сім’ї кріпака зростав геніальний поет, прозаїк, художник, фольклорист, етнограф, громадський діяч Тарас Григорович Шевченко.

Пам’ятник «Я пас ягнята за селом…». Село Керелівка з 1929 року носить назву Шевченкове. Тут поруч проходив, сумно відомий Чорний Шлях, яким йшли по ясир на нашу неньку Україну кримські татари, ним же повертаючись назад вели на продаж українців до Кафи (Феодосії). Не довго село залишалося вільним. Вже з ХVIII ст. Керелівка стає власністю польських магнатів. Яблоновські, Любомирські… Скільки їх змінилося аж поки не потрапила Керелівка разом з іншими селами краю до панів Енгельгартів.

При в’їзді до села мандрівників зустрічає пам’ятник «…я пас ягнята за селом…». Маленький Тарас спирається на палицю, а поруч ягнятко. Таке собі нагадування подорожнім, що в цьому селі в сім’ї кріпака зростав геніальний поет, прозаїк, художник, фольклорист, етнограф, громадський діяч Тарас Григорович Шевченко.

Шевченківський Національний Заповідник. Шевченківський національний заповідник у Каневі є найдавнішим історико-культурним заповідником в Україні і першим із закладів, удостоєних статусу національного.
Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли українська земля навіки прийняла тіло співця свободи, пророка національного відродження, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Цього дня було виконано його заповітну волю, знайти вічний спочинок на Вкраїні милій. Відразу ж перейменована канівцями на Тарасову гору. 

Будинок-музей Тараса Шевченка на Майдані Незалежності. Один з трьох шевченківських музеїв Києва. Меморіальний музей відтворює атмосферу 1846-47 рр., коли Шевченко жив у Києві аж до арешту по справі Кирило-Мефодіївського товариства. Сам будинок - раритет київської забудови першої половини ХІХ століття. Він збудований в 1835 р. і зберігся до наших днів. І вже тому він унікальний.

Квартира-музей П.Г.Тичини. Ми знаємо Павла Григоровича, передусім, як ліричного поета, проте він був також відмінним художником та музикантом. Крім того, йому довелося попрацювати у владній верхівці: він був Головою Верховної Ради УРСР, а також Міністром освіти колишньої республіки. На державній роботі Павло Тичина отримав цю простору квартиру у центрі Києва. Зараз тут – літературно-меморіальний музей-квартира, присвячений життю і творчості поета, який прикрашають десятки унікальних виробів мистецтва. Також в квартирі збережені прижиттєві інтер'єри та музичні інструменти митця.

Музей Григорія Сковороди. Григорій Сковорода – засновник української філософії, поет, педагог, просвітитель України «безумного і мудрого» XVIII століття, перший український байкар, а ще – музикант, співак, композитор, передовсім же – народний мудрець.

Саме тут, в садибі поміщиків Ковалівських 9 листопада 1794 року завершився земний шлях мислителя. На території музейного парку знаходяться улюблені місця поета (700-річний дуб, криниця), могила філософа, пам’ятник Григорію Савичу роботи І. П. Кавалерідзе.

Музей-садиба Івана Котляревського у Полтаві. У цій садибі в самісінькому центрі Полтави народився основоположник сучасної української мови – Іван Котляревський. Тут він прожив усе своє життя. Тут була створена славнозвісна «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник». 

Івана Котляревського сучасники знають, насамперед, як письменника. Втім, це була багатогранна особистість. Він вчителював, грав на скрипці, писав музику, досконало володів французькою мовою, знав латину, давньогрецьку, перекладав Сафо, заснував перший у Полтаві театр та був його директором. Ще за життя ім’я Котляревського приваблювало до Полтави людей, що, як і він, формували свою епоху. 

Музей Уласа Самчука. Музей відкрито 20 лютого 2007 р. – у 102-річницю від дня народження письменника Уласа Самчука (1905—1987 рр.). Розмістився він в залах Будинку вчених. Музей має свої особливості, якими вирізняється з-поміж подібних закладів. 

По-перше, його експозиція, висвітлюючи головні творчі здобутки Уласа Самчука, зосереджує увагу на впливі особистості письменника на весь український літературний процес ХХ ст. 
По-друге, експозиція відкриває глядачеві те гроно ще й досі належно не поцінованих письменників, яке несло у світ справжнє українське художнє слово, продовжуючи традиції Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. 
По-третє, музей фокусує увагу на рівненському періоді життя і діяльності письменника, зримо відтворивши літературну, культурну та духовну палітру краю в його найпереломніші та найдраматичніші роки і дні.

Літературно-меморіальний музей М.В. Гоголя. Історія музею розпочалася з 1909 року. Будиночок лікаря М. Я. Трохимовського, в якому 20 березня за ст.ст. 1809 року народився Микола Гоголь, завжди привертав до себе увагу. 19 квітня 1909 року біля нього було проведено мітинг громадськості села, під час якого на фронтоні будинку була прикріплена дошка, обрамлена вінком з дубового листя, з написом “Здесь в 1809 г. родился Николай Васильевич Гоголь”.

28 серпня 1911 року в центрі села відбулося урочисте відкриття пам’ятника великому письменнику. За ідеєю народного артиста Амвросія Бучми, з ініціативи місцевих активістів, у рік 120 річчя від дня народження М. Гоголя (1929р.) було засновано Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя.

Національний музей-заповідник М.В. Гоголя. Національний музей-заповідник М.В.Гоголя є перлиною туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця на Полтавщині». Міністерством культури України гоголівський маршрут включений до переліку державних туристичних маршрутів. Щодня гостинно зустрічають у гоголівській садибі усіх шанувальників творчості великого майстра слова.

У колишній Василівці (тепер с. Гоголеве) жив Микола Гоголь. У цьому мальовничому куточку пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут він відкрив світ, сповнений зворушливих, сумних і веселих легенд, поетичної фантазії. Кожному, хто прагне глибше пізнати не тільки біографію видатного письменника, а й українську душу його, пропонується ознайомлення із комплексом архітектурних і ландшафтно-природних об’єктів: батьківським будинком, флігелем, парком-садом із малими архітектурними формами, могилою батьків.

Літературно-меморіальний музей М.Т. Рильського. Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського — присвячений українському поетові, перекладачеві і громадському діячеві Максиму Тадейовичу Рильському, розміщений у його будинку в київському Голосієво. 

Знаменитий український поет Максим Рильський (1895 - 1964) прожив у цьому будинку останні 13 років життя (1951-1964), в якому він створив свої поетичні твори - збірки «Троянди й виноград», «Зимові записи», «Вечірні розмови». Він сам обрав цю ділянку, йому більше подобалися ближні околиці Києва, мальовниче Голосієво, тоді - майже не забудоване передмістя. Двоповерховий будинок зведений за проектом самого Максима Тадейовича. Тут бували, як за життя письменника, так і вже в музеї, багато відомих діячів української культури, проводилися різноманітні заходи. Перед будинком, вже після відкриття закладу було встановлено бюст поета. Навколо будинку - сад і клумби, посаджені Максимом Рильським.