Національний музей Тараса Шевченка презентує творчий доробок та життєвий шлях академіка Імператорської академії мистецтв, українського художника, поета, філософа, громадського діяча.
Ідея створення Музею з’явилася одразу після смерті поета, коли його друзі почали ретельно збирати все, що було пов’язано з ним і його творчістю.
В 1933 р. на базі Всеукраїнського літературного музею в Харкові було створено Галерею картин Т. Шевченка, яка почала діяти з 1934 р. В квітні 1941 р. в Маріїнському палаці Києва відкрився Центральний музей Т.Г. Шевченка, але його діяльність була призупинена у зв’язку з початком Великої вітчизняної війни. В 1941 р. фонди музею були евакуйовані до Новосибірська, але певна кількість експонатів залишилася в Києві.
Після війни музей відновив свою роботу в 1949 р. Сьогодні у виставкових залах музею представлені оригінали картин Т. Шевченка, які принесли йому славу одного з провідних художників Російської імперії. Тут експонуються збережені друзями особисті речі митця, чисельні оригінальні твори Тараса Шевченка, архівні матеріали про часи його навчання в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі та діяльності в складі Кирило-Мефодіївського товариства, рідкісні фотографії поета, прижиттєві видання з дарчими написами.
Окрім творчого спадку Т. Шевченка в музеї представлені живописні та графічні твори його сучасників – К. Брюллова, В. Штернберга, М. Лаврова, М. Сажина, І. Соколова, а також оригінали відомих портретів, створених вже після смерті поета І. Репіним, С. Васильківським, Ф. Кричевським та ін.
Будівля на бульварі Тараса Шевченка, в якій розташований сучасний музей, в другій половині ХІХ ст. належала родині Терещенків – відомих меценатів та колекціонерів творів образотворчого мистецтва. Цукровий магнат і меценат Микола Терещенко придбав її у 1875 році На замовлення нового власника було проведено перебудову будинку в стилі Ренесанс. Після чого, зведена ще в1840-х рр.будівля перетворилася на прекрасний палац і окрасу Києва. У просторих залах маєтку Микола Терещенко розмістив художню колекцію, яка включала картини І.Айвазовського, І. Шишкіна, І. Репіна, В. Верещагіна. Після революції 1917 р. родина Терещенків емігрувала за кордон, будинок було експропрійовано і передано у державну власність. Після війни, коли постало питання про розміщення музею Т. Шевченка, було обрано саме цю архітектурну пам’ятку. Саме тут, у будівлі, де міг бувати Тарас Шевченко, 24 квітня 1949 року відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка. 31 березня 2001 р. музей отримав статус національного.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.