Леся Воронина - сучасна письменниця

Ле́ся Воро́нина (справжнє ім'я - Олена Анастасіївна Вороніна). 

Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич.

Народилася 21 березня 1955 року в Києві. Тут її можна зустріти й сьогодні, адже пані Леся напрочуд енергійна й бере участь у різноманітних літературних проектах, а щочетверга її програма звучить із радіоприймачів на «Радіо  «Культура».

«Назвали Лесею на честь Лесі Українки, та в паспортному столі не захотіли записувати, сказали: «Таково імені нєту», а Леся, мовляв, – похідне від Лариси або Олександри, тож мама записала  Оленою. Так  все життя Леся».

Дід - Прохор Воронин - був письменником, тато - художником-оформлювачем та реставратором. Мама перекладала книжки з кількох європейських мов. Маленька Леся почувалася білою вороною, бо розмовляла у російськомовному Києві українською. Рано почала читати.

Вигадувати свої фантастично-пригодницькі історії та «лякачки» почала ще в дитячому садочку, завдяки чому легко здобувала прихильність серед однолітків. У школі зацікавилася українським фольклором, співала в хорі, а також захопилася східними двобоями та йогою, тож недивно, що її герої частенько мають чорний пояс карате й володіють внутрішнім спокоєм і силою не гірше, ніж сам Брюс Лі.

Нині Леся Воронина має ще одне серйозне захоплення – подорожі. Раніше мандрувала автостопом Україною, на байдарках Польщею, тепер літає до Бразилії та інших далеких країн по враження й нових героїв для своїх історій.

Багато років Леся Воронина була головним редактором дитячого журналу «Соняшник», а на початку 2011 року очолила дитяче видавництво «Прудкий равлик». Така назва видавництва зовсім невипадкова, оскільки письменниця по-особливому любить равликів і навіть має вдома величезну колекцію цих слимаків у малюнках, кераміці, склі, дереві…

Книжки Лесі Ворониної відзначено багатьма преміями: її книжка «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів» перемогла в конкурсі «Дитяча Книжка року BBC-2012», а видання «Сни Ганса Християна» удостоєно Першої премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» і до того ж зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена.

Під псевдонімом Гаврило Ґава письменниця написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з’являлися на сторінках журналу «Соняшник».