Уявіть собі п’ятнадцятирічного дев’ятикласника, який не просто звичайний собі учень, а поет, що має власну збірку віршів! Максим Рильський в п’ятнадцять років і видав свою першу книжку «На білих островах».
Ріс він спокійним, замріяним хлопчиком, дуже любив читати книжки, слухати музику, милуватися природою. Його батько був відомим ученим-фольклористом, мати – простою селянкою, яка передала синові свою любов до народних пісень, рідної мови. І ця любов до прекрасного залишиться в Максима Рильського на все життя, знайде відгомін у його чудових поезіях. Поет настільки захоплений красою та величчю природи, що не відділяє її від себе, ніби зливається з нею:

Поле чорніє. Проходять хмари,

Гаптують небо химерною грою.

Пролісків перших блакитні отари…

Земле! Як тепло нам із тобою!

Максим Тадейович 19 березня 1895 року в Києві в родині багатого польського дворянина. Як син інтелігента майбутній поет отримав дуже гарну домашню освіту, а від матері Максим успадкував любов до України, її фольклору. Пізніше Максим Рильський навчався в приватній гімназії у Києві, де вивчав іноземні мови та культури інших народів. Виростав майбутній письменник в оточенні української інтелігенції – Лисенків, Старицьких, Косачів. Хлопець захоплювався рідною природою. Ще змалку відчув потяг до поетичного слова й у сім років написав свій перший вірш.

Після закінчення школи вступив на медичний факультет Київського університету, однак дуже скоро зрозумів, що прагне чогось іншого й продовжив навчання вже на історико-філологічному факультеті. Проте громадянська війна, революція змусили його повернутися до села. Там Максим Рильський учителював, продовжуючи писати літературні твори. За своє життя митцю вдалося надрукувати 35 книжок поезії. Письменник займався й перекладацькою роботою – він перекладав із 13 мов, а ще його захоплював український фольклор, тому він редагував різні етнографічні видання.