Картки- інформатори
Практична робота
Завдання : прочитати текст, виписати у відповідні рядки усі відомі дієслівні форми.
Можливо, що мореплавання почалося відтоді, як первісна людина, опинившись у воді, вперше для порятунку ухопилась за стовбур зламаного дерева, що виявився поряд.
А можливо, що людина, спостерігаючи, як пливе стовбур, на якому знаходилася жива істота, вперше зазнала бажання зробити те саме.
Перше письмове свідчення про мореплавство зафіксовано на камені за наказом єгипетського фараона Снофру 2900 років до н. є. Перша письмова інструкція з будівництва суден виявлена під час археологічних розкопок давнього міста на півдні сучасного Іраку. Вона була складена 2500 років до н. є.
Картка № 1
Інфінітив
(неозначена форма дієслова) виражає дію узагальнено, безвідносно до особи,
способу, числа і роду. Наприклад: Він пропонував виждати ворога і раптовим
наскоком з усіх боків розбити. (Ю. Яновський)
Інфінітив є
початковою, вихідною дієслівною формою, з якою лексично і словотвірно пов'язані
всі інші дієслівні форми (порівняймо: сидіти — сиджу, сидів, сідаю, сідай і
сідав би).
Неозначена форма
дієслова твориться за допомогою інфінітивних суфіксів - ти і - ть (ряд
мовознавців - ти та - ть розглядають як закінчення). Ти - вживається тоді, коли
основа закінчується на приголосний звук {везти, нести). Якщо основа дієслова
має кінцевий голосний звук, то можуть вживатися обидві форми {-ти і - ть),
наприклад: говорити — говорить. Дієслова-інфінітиви з суфіксом - ти вживаються
в усіх стилях мови, тоді як інфінітиви з суфіксом - ть переважно характерні для
поезії та народної творчості.
У реченні
інфінітив може виступати в ролі будь-яких його членів.
Наприклад: 1. Нас тепер нікому не скорити. {М. Рильський) 2) Черниш зупинився (з якою метою?) перепочити. (О. Гончар)
Наприклад: 1. Нас тепер нікому не скорити. {М. Рильський) 2) Черниш зупинився (з якою метою?) перепочити. (О. Гончар)
Картка № 2
Дієприслівником
називається незмінна особлива форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію,
пояснює в реченні основне дієслово. Дієприслівник відповідає на питання що
роблячи? що зробивши? Наприклад: Легкі хвилі набігали на камінь, утворюючи
навколо нього мереживо піни. (О. Донченко) Дієприслівник утворюючи виражає
додаткову дію до основного дієслова набігати і пояснює його.
Цій дієслівній
формі властиві ознаки дієслова й прислівника, тому й називається вона
дієприслівником.
Дієприслівник має
дієслівні ознаки: вид (доконаний і недоконаний), стан, може керувати залежним
словом, може пояснюватися прислівником.
Як і прислівники,
дієприслівники — слова незмінні. Найчастіше вживаються у ролі обставин.
Наприклад: Не спитавши броду, не лізь у воду. (Нар. творч.)
Картка № З
Дієприкметник —
це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією. Наприклад:
Обличчя матері було (яке?) невимовно прекрасне, освітлене любов'ю і радістю.
У дієприкметнику
поєднуються ознаки дієслова і прикметника, тому й називається ця дієслівна
форма дієприкметником.
За дієслівними
ознаками дієприкметники бувають активного або пасивного стану теперішнього і
минулого часу, доконаного та недоконаного виду, можуть мати залежні слова.
Подібно до
прикметників дієприкметники змінюються за родами, числами і відмінками.
У реченні
дієприкметники найчастіше виступають у ролі означень. Наприклад: Петро дивився
на товариша хитрувато примруженими очима. (А. Головко)
Дієприкметники
можуть переходити в іменники, і тоді вони вживаються як підмети і додатки:
Битий небитого везе. (Нар. творч.)
Картка № 4
В українській
мові від дієприкметників з суфіксами - к(гш), -т(ий) утворюються незмінні
дієслівні форми на - но, - то, наприклад: записаний — записано, политий —
полито. Ці форми виражають дію неназва-ної чи невідомої особи, тому вживаються
в безособовому реченні у функції присудка. Наприклад: Останній екзамен
складено, школу закінчено. (О. Донченко)
Форми дієслова
Назва форми
|
Загальне
значення
|
Відповідає
на питання
|
Морфологічні
ознаки
|
Синтаксична
роль
|
Неозначена
форма (інфінітив)
|
Дія, стан як
процес
|
Що робити?
Що зробити?
|
Вид,
перехідність / неперехідність
|
Будь-який член
речення
|
Власне, або
особове дієслово
|
Дія, стан,
процес предмета
|
Що роблю?
Що зроблю?
Що зробив?
|
Вид,
перехідність / неперехідність, спосіб, час, число, особа або рід
|
Присудок
|
Дієприкметник
|
Ознака предмета
за дією
|
Який? Яка? Яке?
Які?
|
Активний /
пасивний, вид, час, число, рід, відмінок
|
Означення,
частина складеного присудка
|
Дієприслівник
|
Додаткова дія
|
Що роблячи?
Що зробивши?
|
Вид
|
Обставина
|
Дієслівні форми
на –но, -то, -ло
|
Дія, стан
|
Що робило?
Що зробило?
Що зроблено?
|
Вид
|
Присудок
|
Завдання : прочитати текст, виписати у відповідні рядки усі відомі дієслівні форми.
- Дієслова у неозначеній формі:
- Особові дієслова:
- Дієприкметники:
- Форми на - но, - то:
- Дієприслівник:
Можливо, що мореплавання почалося відтоді, як первісна людина, опинившись у воді, вперше для порятунку ухопилась за стовбур зламаного дерева, що виявився поряд.
А можливо, що людина, спостерігаючи, як пливе стовбур, на якому знаходилася жива істота, вперше зазнала бажання зробити те саме.
Перше письмове свідчення про мореплавство зафіксовано на камені за наказом єгипетського фараона Снофру 2900 років до н. є. Перша письмова інструкція з будівництва суден виявлена під час археологічних розкопок давнього міста на півдні сучасного Іраку. Вона була складена 2500 років до н. є.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.