До Дня української писемності та мови

9 листопада 2019р., у День української мови та писемності, відкривається 19-й Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.
https://www.facebook.com/100014995268380/videos/277461942763646
Гімн українській мові
Автор слів та музики - Лариса Петрів, виконує тріо "Крайня хата".

 https://www.youtube.com/watch?v=NULkNJV6m-o                                                                             
   Це свято було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Це не тільки державне, а й церковне свято. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмській.
     Преподобний Нестор Літописець – киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.
    Найвизначнішою працею Нестора Літописця є "Повість минулих літ" – літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість минулих літ" була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури. Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
    Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито "вторинність" української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX століттях.
     Одним з перших визначив засадничі етапи в розвитку літературної мови України Юрій Шевельов. Він виділяв періоди історії мови не з огляду на історію суспільних формацій. Його хронологія заснована лише на фактах зовнішніх, характері писемних фіксацій, з урахуванням наслідків суспільних подій та чинників, значущих в історії українського народу:

– VI, VIІ – ХІ ст. – протоукраїнська мова (до початку писемного періоду);

– середина ХІ – ХІV ст. – староукраїнська мова;

– ХV – середина ХVІ ст. – рання середньоукраїнська мова (від 1385 року, коли Литва і Польща стали однією державою, до 1574 року, коли був надрукований у Львові Апостол Івана Федорова);

– середина ХVІ – половина ХVІІІ ст. – середньоукраїнська мова (від Люблінської унії 1569 року – угода про об'єднання Польщі і Великого князівства литовського в єдину державу – Річ Посполиту);

– ХVІІІ ст. – пізня середньоукраїнська мова (від Полтавської битви 1709 року до видання Енеїди Котляревського 1798 року);

– кінець ХVІІІ ст. – сучасна українська мова.

Інтенсивне формування нової української мови дослідники пов'язують із другою половиною XVIII – XIX століттями. І в цьому процесі далеко не останнє місце належить письменству преподобного Нестора Літописця.

https://drive.google.com/file/d/1srmTj0imScX9wk_W9sEoZbi_3zMiEoQc/view?usp=sharing

https://www.youtube.com/watch?v=m0f2_cZ2XVM
https://www.youtube.com/watch?v=P_jSiN1YguU



Нестор Літописець:відоме та маловідоме
http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/11/blog-post_32.html

Як ще можна перевірити та покращити свої знання мови?
Рекомендуємо український ресурс: Мова — ДНК нації (ukr-mova.in.ua)
Там є різноманітні вправи, диктанти, правила, словники. Також вбудована функція перевірки свого тексту на наявність помилок та русизмів. А із “суржиком” борються за допомогою яскравих та цікавих малюнків із простими поясненнями.
https://drive.google.com/file/d/1a9bit8kYwRDOyDREKen-GpNvUb4YSE0F/view?usp=sharing

Які книжки читати для вдосконалення своєї мови?
1. “Гарна мова — одним словом: словник вишуканої української мови” (2015, Тарас Береза)
Автор опрацював найдавніші твори української мови, відібрав із них найцікавіші уживані раніше слова. Та своєю працею доводить, що ми втратили велику частину цікавих виразів і слів. Безперечно, це найцікавіший гід по історії української мови й літератури.

2. “100 експрес-уроків української” (2016, Олександр Авраменко)
Відомий український радіоведучий та борець за популяризацію української мови — розробив ці вправи спеціально для нас. Тих, хто вчиться позбуватись неправильних слів в українській мові й найкраще запам’ятовує інформацію при виконанні практичних завдань.

3. “Мова чудова” (2016, Ольга Уліщенко)
Найкращий варіант для дітей, адже книжка написана жвавою мовою. Вміє зацікавити головними героями творів та допомагає легко засвоїти матеріал.

4. “Українська легко! (інфографіка)” (2016, Наталія Клименко)
Книжка про того самого Лепетуна — головного героя сайту Мова — ДНК нації. Ми вже згадували про цей ресурс вище. А книжка також складається у більшості з ілюстрації та стислих правил. Чудовий подарунок тому, хто хоче зробити свою мову чистішою.

5. “Говорим и читаем по-украински” (2015, Світлана Лукач)
Книжка, яку потрібно було створити вже давно! Довідник для російськомовних людей, які хочуть вивчити українську і не знають з чого почати. Окрім зрозумілої теорії, розподіленої на тематичні блоки, є вправи для закріплення матеріалу.

Вислови відомих людей про значення мови
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).
Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).
Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).
Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).
Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).
Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко).
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати (М. Рильський).
… Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко‎).
Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом (А. Мокренко).
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько).
Мова – це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь
 (Р. В. Емерсон).
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (П. Мирний)
Від слова до слова людина іноді йде все життя (Станіслав Єжи Лєц).
Гарна мова надає пристойну форму навіть дурним думкам (Вільгельм Швебель).
Ми вважаємо, що кожен українець повинен вміти розмовляти рідною мовою.