Social Icons

неділя, 13 січня 2019 р.

Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму».«Забула внучка в баби черевички».


Картинки по запросу Станіслав Чернілевський
Відеоролик про Станіслава Чернілевського
https://www.youtube.com/watch?v=N5w8Kr1uDZk
Станіслав Чернілевський – чудовий майстер поетичного слова, дебютував на початку 1980-х років збіркою «Рушник землі».
Народився майбутній поет 6 липня 1950 року в с. Жван Муровано-Куриловецького району, що на Вінниччині. «Я народився поміж двох річок – невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, - так поетично розповідає він про себе.
– Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні рухи.
Десь в четвертому класі я зіграв на сцені першу роль – хлопчика, що вкрав на колгоспному полі огірки, а мама його присовістила, і він, каючись, відніс їх назад.
Береги Дністра, де я жив, були райськи-благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами.
У житті було не так, як на сцені, але що дивно: обидві ролі я грав по-дитячому щиро й самовіддано.
Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди – щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір».
Родина рано втратила батька, коли Станіслав був іще зовсім малим. На материних руках залишилося троє дітей. Матеріально було надзвичайно сутужно, тому хлопця влаштували спочатку у Муровано-Куриловецьку школу-інтернат, після закінчення якої Станіслав навчався у середній школі-інтернаті в Тульчині. Із того «присмаченого» гіркотою розлуки раннього дитинства на все життя узяв майбутній поет переконання, що найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків. Дмитро Павличко у передмові до книги С. Чернілевського «Рушник землі» (1984 р.) писав: «Є такі серця, для котрих розлука з матір’ю – смертне страждання…Таке серце і в Станіслава Чернілевського. З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити гучним прибоєм поетичного слова».
Талант до поетичного слова виявився рано: ще учнем четвертого класу він надрукував свій перший вірш (про Тараса Шевченка). Як радісно було побачити написані власноруч рядки в районній газеті! Його творча дорога сповнена невтомного пошуку: філологічний факультет Київського університету, факультет кінорежисури Київського театрального інституту, Вінницький педагогічний… Працюючи на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, Станіслав Болеславович узяв активну участь у створенні багатьох фільмів (зокрема «Дударики», «Вир», «Два гусари»). Та якими дорогами не водило б його життя, найсвятішою залишиться дорога до маминої оселі, до «зелених кленів Тульчина» - туди, де народився душею.
Станіслав Чернілевський – лауреат премії імені Василя Симоненка.
Нині працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1+1», зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Ось яка багатогранна діяльність Станіслава Чернілевського.

Відеопоезія. С.Чернілевський "Теплота родинного інтиму..." 
https://www.youtube.com/watch?v=mMT9m4CgtZA
Аналіз вірша 
https://dovidka.biz.ua/teplota-rodinnogo-intimu-analiz/
Тема: спомини про рідну хату, дитинство, доброту та щирість материної душі.
Ідея: уславлення материнської любові, щасливих років дитинства, батьківської хати.
Основна думка: кожна людина завжди пам’ятає рідне місце, де народилася, чарівне дитинство, теплоту батьківської оселі.

Відеопоезія. «Забула внучка в баби черевички»
https://www.youtube.com/watch?v=ooNLvL2xsUE
Аналіз вірша 
https://dovidka.biz.ua/zabula-vnuchka-v-babi-cherevichki-analiz/
Тема: зображення суму бабусі за внучкою, яка, від’їжджаючи, забула черевички.
Ідея: возвеличення любові, доброти бабусі до своєї внучки.
Основна думка: бабуся - це людина, здатна на все заради своєї внучки.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.

 
Blogger Templates