Тарас Шевченко. Життєпис поета . «Думи мої, думи мої…».

Тарас Шевченко. Інтерактивна біографія.

https://chernetskayazosh6.blogspot.com/2018/03/blog-post_32.html
Біографія.
http://www.ukrlitzno.com.ua/taras-shevchenko-biografiya-korotko/
http://md-eksperiment.org/etv_page.php?page_id=2582&album_id=119&category=STATJ

Відеотека.
Обличчя української історії. Тарас Шевченко.
https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8

Кожен народ має свої знакові особистості. Ці люди помітні й впливові, яскраві й незабутні, діяльні й визначні. Вони тривалий час перебувають у полі зору суспільства, напружено і творчо працюють, виховують суспільні смаки, формують громадські ідеали. До них тягнуться інші — відомі й не дуже, за підтримкою та для спілкування. Саме такою особистістю і був Тарас Григорович Шевченко, який своїми діями, творами заслужив усенародну шану. Це людина, знана в усіх куточках світу, а твори його дорогі серцю кожного українця.

Прожив 47 років, а з них 24 – у неволі, в кріпацтві, не маючи засобів до освіти, розвитку таланту, потім десять років заслання із забороною писати і малювати. Між тим йому вдалося стати великим письменником та художником, академіком-гравером, знаним у Європі.

Практично все своє свідоме життя Шевченко прожив за межами України (15-річного сироту пан забрав із собою до Вільно, а потім до Петербурга), але Тарас не забув мови, не втратив гарячої любові до рідного краю, рідного народу, став на його захист. Шевченка радо запрошували в гості, на проживання великі пани, його любила княжна, а він залишився бідним, але вільним самітником.

І таких «див» та контрастів можна знайти в біографії Т.Шевченка безліч. Його «Кобзар» заявив світові, що є такий народ українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають оригінальну творчість, свої звичаї, традиції й багатовікову історію.

І сучасні українці можуть знайти у творах Кобзаря безліч мотивів, тем та проблем, які їм близькі, отримати підказку, як у світі «по правді жити».

1) Початок шляху поета.

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Київщині, у сім’ї кріпака.

1829 року з паном Енгельгардтом він переїздить до Вільно, а 1831 року Тараса віддають учнем до живописних справ цехового майстра В. Ширяєва в Петербурзі.

2) Т. Г. Шевченко — вільний.

1838 року Шевченко був викуплений із кріпацтва і став вільним слухачем Академії художеств у Петербурзі.

3) Вихід «Кобзаря», подорожі.

1840 року виходить збірка його поезій «Кобзар», яка поклала початок новому періоду в історії української літератури.

Подорожує Україною (1843, 1845) у складі археографічної комісії. Продовжує писати, готує альбом художніх полотен «Живописна Україна».

4) Арешт і заслання.

1846 року поет входить до таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського товариства, за участь у якій його заарештували навесні 1847 року й відправили на заслання із забороною писати й малювати (солдатом в Орську фортецю, а потім в Оренбург і Новопетровську фортецю на березі Каспійського моря).

5) Аральська експедиція. Третя подорож в Україну.

1848 року Шевченко брав участь в Аральській експедиції. Повертається Тарас Григорович із заслання лише 1857 року. Здійснює третю подорож в Україну (1859).

6) Останні роки життя поета.

Шевченкові присвоюється звання академіка-гравера (1860). Цього ж року світ побачило друге видання «Кобзаря».

10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі. Спочатку його було поховано на Смоленському кладовищі, потім тіло поета перенесено на Чернечу гору, що поблизу Канева.


"Думи мої, думи мої..." 
Текст. Аналіз.
https://dovidka.biz.ua/dumi-moyi-dumi-moyi-1847-analiz-virsha-shevchenka/

Аудіокнига.
https://www.youtube.com/watch?v=OSVT0w9OxAE