https://chernetskayazosh6.blogspot.com/2018/03/blog-post_32.html
Відеотека.
Обличчя української історії. Тарас Шевченко.
https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8
Потренуйся і перевір себе!!!
Відеотека.
Обличчя української історії. Тарас Шевченко.
https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8
Кожен народ має свої знакові особистості. Ці люди помітні й впливові, яскраві й незабутні, діяльні й визначні. Вони тривалий час перебувають у полі зору суспільства, напружено і творчо працюють, виховують суспільні смаки, формують громадські ідеали. До них тягнуться інші — відомі й не дуже, за підтримкою та для спілкування. Саме такою особистістю і був Тарас Григорович Шевченко, який своїми діями, творами заслужив усенародну шану. Це людина, знана в усіх куточках світу, а твори його дорогі серцю кожного українця.
Прожив 47 років, а з них 24 – у неволі, в кріпацтві,
не маючи засобів до освіти, розвитку таланту, потім десять років заслання із
забороною писати і малювати. Між тим йому вдалося стати великим письменником та
художником, академіком-гравером, знаним у Європі.
Практично все своє свідоме життя Шевченко прожив за
межами України (15-річного сироту пан забрав із собою до Вільно, а потім до
Петербурга), але Тарас не забув мови, не втратив гарячої любові до рідного
краю, рідного народу, став на його захист. Шевченка радо запрошували в гості,
на проживання великі пани, його любила княжна, а він залишився бідним, але
вільним самітником.
І таких «див» та контрастів можна знайти в біографії
Т.Шевченка безліч. Його «Кобзар» заявив світові, що є такий народ українці, що
вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають оригінальну творчість, свої
звичаї, традиції й багатовікову історію.
І сучасні українці можуть знайти у творах Кобзаря
безліч мотивів, тем та проблем, які їм близькі, отримати підказку, як у світі
«по правді жити».
1) Початок шляху поета.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Київщині, у сім’ї кріпака.
1829 року з паном Енгельгардтом він переїздить до Вільно, а 1831 року Тараса віддають учнем до живописних справ цехового майстра В. Ширяєва в Петербурзі.
2) Т. Г. Шевченко — вільний.
1838 року Шевченко був викуплений із кріпацтва і став вільним слухачем Академії художеств у Петербурзі.
3) Вихід «Кобзаря», подорожі.
1840 року виходить збірка його поезій «Кобзар», яка поклала початок новому періоду в історії української літератури.
Подорожує Україною (1843, 1845) у складі археографічної комісії. Продовжує писати, готує альбом художніх полотен «Живописна Україна».
4) Арешт і заслання.
1846 року поет входить до таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського товариства, за участь у якій його заарештували навесні 1847 року й відправили на заслання із забороною писати й малювати (солдатом в Орську фортецю, а потім в Оренбург і Новопетровську фортецю на березі Каспійського моря).
5) Аральська експедиція. Третя подорож в Україну.
1848 року Шевченко брав участь в Аральській експедиції. Повертається Тарас Григорович із заслання лише 1857 року. Здійснює третю подорож в Україну (1859).
6) Останні роки життя поета.
Шевченкові присвоюється звання академіка-гравера (1860). Цього ж року світ побачило друге видання «Кобзаря».
10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі. Спочатку його було поховано на Смоленському кладовищі, потім тіло поета перенесено на Чернечу гору, що поблизу Канева.
Чому ми й досі із зацікавленням читаємо те, що стосується однієї
людини, чому ця історія знаходить відгук у нашому серці?
Автор на прикладі
власного життя показав, як необхідна вчасна підтримка й добре слово незахищеній
дитячій душі у великому і складному світі.
Історія
написання.
Т. Шевченко.«Мені тринадцятий минало…"
Т. Шевченко.«Мені тринадцятий минало…"
У «Кобзарі» вказано, що цей вірш написаний у 1847 році в Орській кріпості.
Третій період творчості поета (1847-1857 рр) відомий
як «Невольнича муза».
Цар, підписавши вирок, дописавши власноруч на
документі: «под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать», фактично
до Шевченка застосував метод покарання, який у юридичній практиці
іменується«пасивне вбивство».Це - систематичне, цілеспрямоване доведення в’язня
до повного фізичного і морального виснаження і смерті чи самогубства. 30 травня1847 року Шевченка
під вартою фельд’єгеря відправлено до місця служби.
Жандарм постарався і довіз арештанта до Оренбурга за 8
днів, загонивши насмерть одного коня і подолавши 2110
верст. Ще через тиждень каторжанина відвезли до місця безпосередньої служби - в
Орську фортецю. Орське укріплення було
обнесене земляними валом. Усередині розташовані казарми й зо два десятки приватних
будиночків. Навкруги – безводний степ, покраяний барханами і вкритий подекуди
кущиками колючок. Сильний вітер, задушлива курява, пекуче літо… Солдатчина
стала для поета найстрашнішою карою. Ось за яких обставин з’явилася на світ ця
поезія.
Іван Франко про невольничий період творчості
написав так:
«Під впливом непривітних людей і ще більше непривітної
природи степів Шевченко заглиблюється в своє нутро, аналізує себе самого і
виливає на папір свою власну журбу і муку. Богдан Лепкий так оцінив особливість «невольничого періоду» « Поет,
запроторений в чужі, далекі степи, відтятий від свого товариства, від
літературного світу, не маючи певності, чи його поезії попадуться коли-небудь в
руки ширшого читацького загалу, пише їх неначе з іншого світу…це розмова з
власним своїм серцем із Богом, душевна сповідь, поезія і більше нічого».
Цілком зрозуміло, які спогади зігрівають душу поета.
Там, на чужині, йому згадується рідна земля, дитинство…
Прослухай!!!
Прослухай!!!
Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.
Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.
Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.