В.Симоненко.Біографія.
Що я можу сказати про себе?
Живий голос Василя Симоненка. 1962-63 рр.
https://www.youtube.com/watch?v=0Chru3ccqII
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО / Програма «Велич особистості»
https://www.youtube.com/watch?v=Dun1lYVt_Uk
«Основні віхи життя»
Кажуть, що життя людини починається із появою зірки на небосхилі. Спалахне, щоб колись згаснути.
Ось так і в різдвяний час над полтавським селом Біївці засвітилась нова зірочка. Ще вчора село одбриніло колядками, проте полохливі хатки все одно світяться тихим, урочистим сяйвом.
Та в одній хаті – мазанці є найбільше вогню, бо якраз туди і впала наша загадкова зірка 8 січня 1935 року, - народилося немовля. Крізь обмерзлу шибку видно, як сивуватий дід чіпляє до сволока колиску.
У мене була лиш мати,
Та був іще сивий дід.
Нікому не мовив « тату»
І вірив, що так і слід.
І справді, зростав Василько без батька, який залишив родину, але хлопець не був обділений материнською любов’ю та ласкою. Дуже любили хлопчика дідусь і бабуся. Саме від них він брав перші уроки життя. Недоглянуте, напівголодне, а в чотири місяці вже перші зубки прорізались, а до року добре ходив і балакав.
Кусень хліба. Молоко в торбині.
Босі ніжки, збиті до крові
Гонить хлопчик гуси по стежині,
Прутиком посвистує в траві
У безхмарне дитинство увірвалася у 1941р. страшна війна, справдились дідусеві слова. З малим Васильком хлопці дражнилися, що на війну заберуть його маму, бо хоч вона стріляти не вміє, але варитиме борщ солдатам. А Василько сміливо одрізує: « Не варитиме! Їм Сталін борщ наварить». І жартівники вмовкають.
Саме в період німецької окупації 1942 р. Василь уперше пішов до школи. Дорога неблизька – 9 км.
1947 р - пішов до семирічки у Єнківці.
1952р – вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка.
1957-1963-працює редактором газет…
1956р – Василь закохується в Люсю( Людмилу Павлівну), свою майбутню дружину. У них народився син Олесь.
1962р – він здружується з «шістдесятниками», добивається перепоховання жертв сталінських репресій і у КДБ стос за стосом накопичиться свідчень проти «Василевих злочинів».
Одного дня, посадивши на поїзд товариша, Василь пішов до вокзального буфету, який вже мали закривати. Буфетниця не хотіла його впустити, але ж так хочеться цигарок. Зав’язується суперечка, з’являється міліція, яка давно має в «чорному списку» прізвище Симоненко. Його б’ють, переважно палицями в поперек, щоб не лишити жодних слідів. Потім – лікарня, лікарня … Рак нирок…
1963р – помер поет у Черкасах, там і похований.
Закликом до нас звучать його слова:
«Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!»
Історія написання поезії "Лебеді материнства"
Мати – найдорожча у світі істота. Їй несе людина болі й радощі, сумніви й успіхи, помилки й гріхи. З нею хочеться порадитись, поділитись турботами, покаятись їй у гріхах. І хіба може бути присутній при цій сповіді хтось третій? Бодай навіть брат, сестра, чи батько? Ні – з матір’ю на самоті. Такою була для Василя мама, Ганна Федорівна Симоненко-Щербань. Людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все це синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки. Природа наділила літературними здібностями і саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит «Перлини поміж людей», куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях. Багато серед них придуманих матір’ю поета. І багаті вони на гумор і глибину думок, що тривожили її свідомість. Саме образ мами є основним у творі.
За збірку «Лебеді материнства» В. Симоненку присуджено Державну премію України
ім. Т. Г. Шевченка. Мелодійна основа вірша та мотив материнської любові настільки полонили композитора Андрія Пашкевича, що він поклав цей твір на музику
Вірш "Лебеді материнства" у виконанні автора
https://www.youtube.com/watch?v=UPcPi6b-Lbg
"Лебеді материнства".Текст.
"Лебеді материнства".Аналіз.
"Лебеді материнства". (музика «Bandurband»)
"Лебеді материнства". Хор Дударик - Ukrainian poem.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.