Відеопояснення.
https://www.youtube.com/watch?v=_O6Rypww6T4
Однорідними треба вважати означення:
1. Коли вони характеризують предмет з одного боку (при переліку різновидів предмета) або вказують на ознаки предмета одного порядку (позитивні чи негативні, колір, розмір, форма, смак тощо). Наприклад: І кавуни гойдаються на плоті, мов дітвора в рябих, смугастих сорочках (М.Стельмах).
2. Коли наступні означення підсилюють, уточнюють попереднє. Наприклад: Сиві, аж чорні хмари стрімголов летять до далекого обрію (М.Лазорський).
3. Коли означення є художніми (епітетами). Наприклад: 1.Торкну гілля – і заіскриться дзвінкий, веселий краплепад (Л.Семко). 2.Рівна, прозора, проста до геніальності нота з’єднує віки (Ю.Яновський).
4. Два означення, якщо перше з них є непоширене, а друге – поширене (виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом). Наприклад: 1.Ходімо в ліс. Там нас дерева ждуть, іще живі, людиною не страчені (В.Кобець). 2. Вийшла з лісу олениця з оленятком на тонких, зранених об гостре каміння ногах (В.Кобець).
5. Коли вони стоять після означуваного слова. Наприклад: 1. Світ пахучий, сонячний, зелений палахкоче, мерехтить в очах (Л.Талалай). 4. Вниз голівки свої пишні нахилили квіти ніжні, нерозважні, безпривітні (Г.Чупринка).
Неоднорідними виступають означення:
1. Якщо вони характеризують предмет з різних боків (колір і форма, матеріал і розмір, якість і місцезнаходження тощо). Такі означення, як правило, виражені прикметниками різних лексико-граматичних розрядів (сполученням якісного і відносного, якісного і присвійного), оскільки вони передають різнопланові характеристики предмета чи явища.
Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного слова.
Між неоднорідними означеннями коми не ставляться.
Наприклад: 1. Зелений кучерявий килим споришу рівно постелився майже до порога. (М.Потупейко). 2. Небокрай спалахне від ранкових багряних пожеж (Д.Луценко).
2. Якщо одне з них виражене займенником, а друге – прикметником або дієприкметником. Наприклад: 1.Віра в рідну твою Батьківщину починається з віри в людину (В.Забаштанський). 2. А яблука цупко тримались своїх посірілих гілок (М.Бучко).
3. Якщо означення виражені прикметником і дієприкметником. Наприклад: 1. А посивіла мамина любов за юністю простреленою плаче...(В.Козак). 2. По чистому небу пропливали легенькі замріяні хмаринки (Ю.Мушкетик).
4. Якщо спочатку йде поширене означення (виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом), а потім непоширене. Наприклад: 1. З навстіж відчинених високих дверей густу оксамитну темряву безуспішно намагалися пронизати восково-запашні вогники свічок (М.Потупейко). 2. Сини не повертаються до хати, до рідних серцю дорогих осель (В.Лазаренко).
Зверни увагу !
Потренуйся і перевір себе!!!
http://learningapps.org/watch?v=p66jxf46317
http://learningapps.org/watch?v=p3henxwjk17
http://learningapps.org/watch?v=peq7r5kzk17
Однорідними треба вважати означення:
1. Коли вони характеризують предмет з одного боку (при переліку різновидів предмета) або вказують на ознаки предмета одного порядку (позитивні чи негативні, колір, розмір, форма, смак тощо). Наприклад: І кавуни гойдаються на плоті, мов дітвора в рябих, смугастих сорочках (М.Стельмах).
2. Коли наступні означення підсилюють, уточнюють попереднє. Наприклад: Сиві, аж чорні хмари стрімголов летять до далекого обрію (М.Лазорський).
3. Коли означення є художніми (епітетами). Наприклад: 1.Торкну гілля – і заіскриться дзвінкий, веселий краплепад (Л.Семко). 2.Рівна, прозора, проста до геніальності нота з’єднує віки (Ю.Яновський).
4. Два означення, якщо перше з них є непоширене, а друге – поширене (виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом). Наприклад: 1.Ходімо в ліс. Там нас дерева ждуть, іще живі, людиною не страчені (В.Кобець). 2. Вийшла з лісу олениця з оленятком на тонких, зранених об гостре каміння ногах (В.Кобець).
5. Коли вони стоять після означуваного слова. Наприклад: 1. Світ пахучий, сонячний, зелений палахкоче, мерехтить в очах (Л.Талалай). 4. Вниз голівки свої пишні нахилили квіти ніжні, нерозважні, безпривітні (Г.Чупринка).
Неоднорідними виступають означення:
1. Якщо вони характеризують предмет з різних боків (колір і форма, матеріал і розмір, якість і місцезнаходження тощо). Такі означення, як правило, виражені прикметниками різних лексико-граматичних розрядів (сполученням якісного і відносного, якісного і присвійного), оскільки вони передають різнопланові характеристики предмета чи явища.
Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного слова.
Між неоднорідними означеннями коми не ставляться.
Наприклад: 1. Зелений кучерявий килим споришу рівно постелився майже до порога. (М.Потупейко). 2. Небокрай спалахне від ранкових багряних пожеж (Д.Луценко).
2. Якщо одне з них виражене займенником, а друге – прикметником або дієприкметником. Наприклад: 1.Віра в рідну твою Батьківщину починається з віри в людину (В.Забаштанський). 2. А яблука цупко тримались своїх посірілих гілок (М.Бучко).
3. Якщо означення виражені прикметником і дієприкметником. Наприклад: 1. А посивіла мамина любов за юністю простреленою плаче...(В.Козак). 2. По чистому небу пропливали легенькі замріяні хмаринки (Ю.Мушкетик).
4. Якщо спочатку йде поширене означення (виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом), а потім непоширене. Наприклад: 1. З навстіж відчинених високих дверей густу оксамитну темряву безуспішно намагалися пронизати восково-запашні вогники свічок (М.Потупейко). 2. Сини не повертаються до хати, до рідних серцю дорогих осель (В.Лазаренко).
Зверни увагу !
Потренуйся і перевір себе!!!
http://learningapps.org/watch?v=p66jxf46317
http://learningapps.org/watch?v=p3henxwjk17
http://learningapps.org/watch?v=peq7r5kzk17
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.