http://shkolyar.in.ua/zvertannya
Звертання
У складі простого речення, крім головних і другорядних членів, можуть бути слова, що не є членами речення і не пов’язані з іншими членами ні сурядним, ні підрядним зв’язком. Так, синтаксично не пов’язані з членами речення звертання і вставні слова. До них не можна поставити питання і вони не є членами речення.
Звертання — слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до якого звертається мовець (Не тремти, моя берізонько, стій під зливою, не гнись).
За будовою звертання бувають поширені та непоширені.
Іменник або інша частина мови у значенні іменника, якими виражається непоширене звертання, вживаються в кличному відмінку. Поширюється звертання за рахунок узгодженого або неузгодженого означення (Зоре моя вечірняя, зійди над горою…(Т. Шевченко)).
При звертаннях можуть стояти займенники ти або ви, через які здійснюється зв’язок звертання з реченням. Ці займенники можуть стояти в будь-якому відмінку і виконують у реченні функцію підмета чи додатка. Їх не слід плутати зі звертанням (Чому ж ти, лицар мій, на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі? (О. Олесь)). Перед звертанням можуть уживатися вигуки о, ой. Комою від звертання вони не відокремлюються (Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! (Т. Шевченко)) Інші вигуки комами відділяються (Гей, бики, чого ви стали? (С. Руданський)).
Називаючи адресата мовлення, звертання може додатково виражати ставлення мовця до нього — захоплення, повагу, докір, іронію, ненависть, презирство (Уперед, мої соколята!).
Розділові знаки при звертаннях.
Звертання, яке стоїть на початку речення, виділяється невеличкою паузою, що на письмі позначається комою. Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього — той знак, який потрібний за змістом речення (Цвіти, розцвітай, Україно!). Якщо звертання стоїть у середині речення, то воно відокремлюється паузами й комами з обох боків (Спасибі, братику, за добре слівце).
Іноді, якщо звертання вимовляються з особливим почуттям, виразною окличною інтонацією, вони оформлюються в окреме речення, у кінці якого ставиться знак оклику (Україно! Ти для мене диво (В. Симоненко)).
Звертання вживаються здебільшого в розмовному, художньому та публіцистичному стилях мови. У мові художньої літератури та приватному листуванні звертання емоційно забарвлені, тому вживаються з вигуками, частками, повторюються. Часто вживаються в питальних і спонукальних реченнях, у діалогах.
Перегляньте відео за посиланням:
Риторичне звертання в реченнях .
Риторичне звертання, риторичне звернення — риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлення адресується до неживого предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюється його виразність.
Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця. Наприклад:
«Україно моя! Чисті хвилі ланів,
Променисті міста, голубінь легкокрила!
Україно! Сьогодні звірів-ворогів
Ти грудьми вогняними зустріла»
(М. Рильський)
Використовується для називання співрозмовника в уявному діалозі. Оформляється словом чи словосполученням у кличному відмінку часто з додаванням прикладок.
Риторичне звертання може стосуватися живої істоти, узагальненого образу, явища природи, предмета, топоніма чи імені особового. Текстова відповідь на звертання не передбачається, оскільки вона вміщена в самому звертанні. Риторичне звертання призначене викликати певну експресію, задану темою і запрограмованістю на піднесено-поетичний або розмовний стиль усього твору чи його частини.
Вживається в усній народній творчості: «Гей, панове-молодці, козаки запорожці!»; «Гей, кобзо моя, Дружино моя, Бандуро моя мальована!»; «Ой, галочки-сизоперочки!»; широко представлене в мові поетичних творів української літератури і як фольклорна ремінісценція, і як засіб індивідуальної поетики слова: «О люди! Люди небораки!» (Тарас Шевченко); «О степу! О Луже Великий!» (Василь Еллан-Блакитний); «Благословенна будь, моя незаймана дівиця Десно... Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі». (Олександр Довженко).
Перегляньте відео за посиланням:
Потренуйся і перевір себе!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.