Джонн Донн (1572–1631). «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»).

18.03.2020 р.
8-А клас

Тема. Джонн Донн (1572–1631). «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»). 
Пригадаємо!

        Виконання вправи «Так», «Ні». ( В зошит із зар. літ.  запишіть відповідні твердження)

1. Мистецтво бароко зародилось в Україні.

2.  Хронологічні  межі доби європейського бароко XV-XVI століття.

3.  Бароко з італійської перекладається як вигадливий, химерний.

4.  Бароко було добою панування природничих і точних наук.

5.  Провідна тема літератури бароко - відображення життя середньовічної людини.

6.  Дж. Донн, П. Кальдерон, Г. Сковорода - письменники доби бароко.

7.  Найяскравіше бароко проявилось у музиці.

8.  Художник Рафаель Санті - представник епохи бароко.

9.  Метафора - художній засіб, характерний для літератури бароко.

10. Чи є характерним для мистецтва бароко прагнення вразити пишним барвистим стилем?

11. Українське бароко називають мазепинське бароко.

12. Людина - ідеальний взірець для наслідування в мистецтві бароко.

Тема. Джонн Донн (1572–1631). «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»).

Читаємо! Аналізуємо! Створюємо " стрічку життя"

Яскравим представником англійської барокової лірики є Джон Донн. Його творчість спрямована до релігійності і містики, виражає в Англії мотиви барокового мистецтва, яке на той час поширювалось в Західній Європі. В цей період містичні релігійні настрої переплітаються в поезії «метафізиків» з еротикою і монархізмом, відтворюючи політичний зріст симпатій англійської феодальної злості до католицизму.
 Джон Донн – визначний лідер «метафізичної школи» в англійській поезії першої половини ХVІІ ст. доктор богослов’я, автор понад 160 проповідей, що забезпечили йому славу відомого майстра не лише поезії, а й англійської прози.

Джон Донн народився 21 січня або між 24 січня і 19 червня 1572 року в Лондоні в католицькій сім’ї. Його батько, Джон Донн був торговцем, а мати – Елізабет Хейвуд була дочкою драматурга Джона Хейвуда і внучатою племінницею Томаса Мора. Члени сім’ї через належність до католицької церкви неодноразово переслідувались з боку влади. Коли хлопчику було 3 роки, помер його батько, а через декілька місяців мати вийшла заміж за багатого вдівця Джона Сіленджерса. Донна виховували в дусі католицизму. Навчався він в Оксвордському та Кембріджському університетах, але ні там, ні там диплома не одержав: діяли обмеження щодо католиків. Продовжив навчання в школі Лінкольз Інн. Після закінчення навчання здійснив подорож в Європу, на Азовські острови, деякий час жив в Італії та Іспанії.
Після повернення до Англії працював секретарем в дуже впливового придворного, хранителя королівської печатки, сера Томаса Еджертона. В 1601 він таємно одружився з племінницею свого патрона Анною Мор. Джон заробляв на життя адвокатурою, був помічником єпископа Мортона. Двічі в 1601 та 1614 р.
Джон Донн був депутатом парламенту, його покровителем був король Яків І.
В січні 1615 р. одержав сан диякона, потім – священника, регулярно виступав з проповідями в трьох церквах свого приходу. В 1618 р. став доктором богослов’я в Кембріджському університеті, працював з дипломатичною місією в Німечинні (1619 р.), повернувся в Англію в 1620 р. З листопада 1621 р. Був настоятелем Собору  Святого Павла в Лондоні. Мав репутацію прекрасного оратора. Донн помер 31 березня 1631 р. Безпосередньо перед смертю наказав написати свій портрет в савані. Скульптурний варіант цього портрета встановлено над могилою Дж. Донна в Соборі Святого Павла. Перша книга творів автора з'явилась вже після його смерті в1633 році.

Однією з вершин творчості Джона Донна вважають цикл сонетів La Corona

 (біля 1607 – 1609 р.) і «Священні сонети». «Священні сонети» або «Доброчесні сонети» – це  19 сонетів, 16 з яких написані в 1609 – 1611 рр., останні 3 – після 1617 р.

 Тема цього циклу – усвідомлення людиною невідворотності смерті, подолання страху смерті і набуття нею безсмертя.

Віршовані твори створені в новаторській для поезії того часу формі драматичного монологу.

Внутрішній розлад героя – головний мотив творів Донна. Поета приваблюють складні почуття протиріч, боротьба емоцій, напруженість, а тому антитеза – головний композиційний прийом. Характерною для поезії Донна є музичність, скритість метафор і порівнянь – все це нагадує манеру багатьох поетів Італії та Іспанії.

Дж. Донн як поет дуже складний, а часом і трохи загадковий. Його вірші абсолютно не вміщуються в рамки готових визначень і немов навмисне дратують читача своєю багатозначністю, несподіваними контрастами і поворотами думок, поєднанням тверезо-аналітичних ідей із сплесками пристрастей, постійними пошуками і постійною незадоволеністю. Це поет, який поєднував у своїх віршах не поєднане, наприклад, техніку, математику, астрономію із духовним. Це поет-урбаніст, який у своїх віршах використовував повсякденну лексику, писав про життя людей у містах. В поезії він передає складний внутрішній світ людини ( у цьому схожість його із Шекспіром). Визначним його надбанням є використання парадоксального у своїх віршах, саме тому його відносять до поетів-метафізиків.

В архіві Джона Донна збереглася велика кількість рукописів. В основному це проза – трактати, есе, проповіді, хоча в історію англійської культури він увійшов як основоположник філософської любовної лірики.

Зверни увагу!

Сонет (італ.sonetto, від лат.sonus: звук) – ліричний твір твердої строфічної форми, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто двох відкритих чи закритих катренів із перехресним римуванням і двох траверсів (терцетів) тернарного римування з основною схемою abab abab ccd eed, хоча можливі й інші варіанти: abab abab cde cde тощо. Французька форма сонета відрізняється від італійської тим, що в катренах кільцеве римування, а в терцетах три рими: абба абба ссд еед. Найбільшого поширення набула англійська форма сонета через спрощену схему, пов’язану зі збільшенням числа рим: абаб сдсд efef qq. За змістом сонет передбачав певний послідовний розвиток думки: теза – антитеза – синтез – розв’язка.
Природа сонета має унікальні особливості: цей жанр налічує значну кількість типологічних різновидів: класичний, вільний, неправильний, хвостатий, безголовий, напів сонети, перевернутий, кульгавий, рамковий, кострубатий, сонет з кодою, сонет з одним катреном, сонет-акровірш, сонет-байка, сонет-діалог тощо. Його експресивна структура здатна утворювати інші модифікації: «сонети-романи», повісті, драми, вінки сонетів. 

«Щоб мучить  мене…»

Сонет 19

Щоб мучить мене, крайнощі у всім

Зійшлися; я – клубок із протиріч,

В душі моїй зустрілись день і ніч,

Веселий щойно -  враз стаю сумним,

Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,

Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч,

Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч,

Німий в мольбі, великий у малім.

Я зневажав ще вчора небеса –

Молюсь сьогодні й Богові лещу,

А завтра вже від страху затремчу –

Й набожність потім знов моя згаса.

Коли тремтів від страху я – ті дні

Спасіння, може, принесуть мені.

Донн – це бароковий поет, у його поезії поєднано містику і сакральне, він звертався до янголів, Бога, Богоматері, оскільки світ доби Донна – це  світ, у якому сакральне і містичне поєднання в один ланцюг.

а

·           Які думки, почуття викликав у вас вірш?

·      Наведіть приклади протиставлення (день – ніч, веселий – сумний, вогонь – лід, великий – малий).

·           Як називається такий прийом?

б   

·           Антитеза ( від грец. аntithesis – суперечність) – протиставлення явищ, понять, почуттів, думок, характерів. Для створення антитези письменники використовують антоніми.

1.    Розкрийте настрій сонета «Щоб мучить мене...»,

2.    Поясніть, як у сонеті відобразилися риси барокового стилю.

3.    Розкажіть, які художні засоби використано в сонеті. Наведіть приклади.

4.    Поміркуйте, яким постає у сонеті ліричний герой.

5.    Проаналізуйте, чому ліричний герой припускає, що спасіння принесуть йому дні, коли він тремтів від страху.

У сонеті «Щоб мучить мене...» можна знайти всі ті риси, які характеризують творчість Джона Донна й властиві бароковій поезії. Тут і поєднання непоєднуваного, й антитези, і внутрішні суперечності, і несподіваний парадоксальний висновок. Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд... До своєї особи ліричний герой відноситься критично « …я клубок із протиріч», антитези (антоніми) підкреслюють  це ставлення (день-ніч, веселий-сумний, вогонь-лід). Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій, спасіння.

Символи: ніч, день, вогонь, лід – уособлюють життя і смерть.

Настрій – песимістичний,

Текст собою являє монолог ліричного героя.

 Аналіз стану героя очима психолога.

З сонету видно, що ліричний герой перебуває у стані перепаду настрою, депресії. Якщо проаналізувати час написання сонету і зіставити зі станом ліричного героя, то видно, що поет в цей час саме втратив люблячу дружину, залишився сам з 12 дітьми і звідси мотиви невпевненості в собі, відчай, пошук виходу.

 Справді, журба, туга, сум, за давньою звичкою, підточують, гризуть людський розум, а горе та відчай штовхають на прикрі або й драматичні вчинки. Не піддаваймося їм, шукаймо радість у нашому бутті!

 Отже, Джон Донн відкрив людині небачені досі глибини духу, нездоланні протиріччя, зобразив трагізм існування особистості у світі і драматизм її внутрішнього життя. У творчості Джона Донна чітко відчувається пульсація думки. Сюжет у його творах визначає не тільки рух художнього образу, але й рух думки. У творчості співця бароко високо цінується людина, її духовне й тілесне єство, проголошується вічне життя, і його поезія – це розлогий діалог людини з Богом про життя, любов, смерть.

1      Закріпити знання про життя і творчість Дж. Донна, с.233-235.

2      Виразно читати й аналізувати сонет 19 «Щоб мучить мене...», с.235-236.

в