До уроку РМ. Повторення й узагальнення вивченого про мовлення. Види мовленнєвої діяльності. Різновиди аудіювання . Різновиди читання .

Мова реалізується  в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності, яка спрямовується  на сприймання й розуміння мовлення, а також на породження його в усній і писемній формі. Оволодіння мовою відбувається в процесі мовлення.

Мовленнєва діяльність  охоплює чотири види -   аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письмо. Час, що витрачається  людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання – 45 %, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%.  Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт),  аудіювання й читання – рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).

Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій  уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є найнеобхіднішим. 

Дія  обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності – аудіювання і читання – складається з трьох  етапів: мотиваційного (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію або читаю), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального(прийняття рішення на основі сприйнятої інформації  з наступним говорінням або письмом).

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Якщо слухання  - це передусім акустичне сприймання звукового потоку, то аудіювання  передбачає  до того ж процес  одночасного сприймання й розуміння змісту мовлення.

Важливою особливістю аудіювання є одноразовість, неповторюваність цього виду мовленнєвої діяльності в природних умовах спілкування. Тому вчені  розрізняють репродуктивне  і продуктивне  аудіювання.  У природній ситуації спілкування  співрозмовники вдаються до  продуктивного аудіювання. Умовою аудіювання  репродуктивного є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі підготовки  до  переказів і творів.

Сприймати  усно передавану інформацію  можна глобально,  докладно, критично.

Глобальне, або ознайомлювальне аудіювання вимагає  від слухача  загального охоплення змісту повідомлення, уміння визначити  тему й основну думку повідомлюваного, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Докладне  аудіювання передбачає найповніше сприйняття  змісту повідомлюваного, усвідомлення деталей.

Критичне аудіювання, грунтуючись  на глобальному і критичному, вимагає висловлення власної думки з приводу прослуханого, оцінки  сприйнятих тверджень, критичного оцінювання сприйнятого.

Види читання

Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою ( журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту  зрозумівши найбільш важливі  положення видання,  читач має отримати  чітке уявлення про цінність та корисність  книжки.

Вивчальне читання називають ще поглибленим,  аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання  учень  не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця у поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо  й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу  краще запам’ятати сприйняте,  підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.

Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу  тільки на необхідних йому  аспектах тексту. Такий вид читання  здебільшого застосовують  при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи іший вид читання –вивчальне  (поглиблене).

Останнім часом називають ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання:  швидкий перегляд  тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту. 

Читач має навчитися свідомо вибирати  певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.