Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади. Фольклорні балади. «Король Лір і його дочки».

Європейська балада, зародившись як літературний жанр ще під кінець першого тисячоліття нашої ери, пройшла складний шлях розвитку. Так, середньовічні провансальські, італійські та старофранцузькі балади тісно пов’язані з весняними хороводними піснями любовного змісту. Провансальське слово balada означає «танцювальна пісня» (від balar – «танцювати»), італійське ballata – лірична танцювальна пісня (від ballare – «танцювати»), французьке ballade або ballette (буквально – «танцювальна пісня») .

Балада – невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. 
(Ліро-епічний – тобто такий, що поєднує в собі розповідь та опис почуттів, розкриває внутрішній світ людини (ліричне) у поєднанні з глобальними проблемами (епічним). 
У баладі, як правило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.
За тематикою літературні балади бувають фантастичними, історико-героїчними, соціально-побутовими. В основі сюжету балад  надзвичайний випадок, протистояння між людьми або між людиною та природою, людиною та фантастичними істотами, наявність містики. Зло нерідко перемагає.

Жанрові особливості балад:
* оповідний характер;
* напружений сюжет;
* наявність героя;
* елементи фантастики;
* драматична, гостра, несподівана розв’язка.

Народна балада надихнула митців різних часів та народів на створення власних творів – літературних балад. 

Аудіокнига. «Король Лір і його дочки».
https://www.youtube.com/watch?v=gh_PQ3Fxubw

Аналіз балади

https://dovidka.biz.ua/korol-lir-i-ioho-dochky-analiz/