Українська міфологія

Більше двох тисячоліть тому вчені давньої Греції та Риму знали, що на сході, між Балтійським морем і Карпатськими горами, живуть численні народи зі своєю релігією. Наші предки жили пліч-о-пліч з індоіранськими племенами, кимерійцями, сарматами, скіфами, вікінгами, таврами і безліччю інших народів. Таке сусідство не могло не відбитися і на релігії слов’ян, так виник пантеон слов’янських богів. Список досить значний, пантеон передбачає різноманіття, сукупність, безліч.

Язичницька релігія виникла не одразу, сусідство з різними народами зробило на неї великий вплив.

Першородні боги слов’янської міфології (перелік)

Рід є творцем всього світу, прабатьком богів і початком життя. Берегині–Рожаниці – його помічниці, покровительки дітей і стариків, молодих. Хранителі домашнього вогнища. Берегиня–Рожаниця, в свою чергу, теж мала помічників – це домовик, банник, овинник. Символом богині є утица. Роду вважають богом родючості, також слов’яни вважали, що Рід посилає душі на землю, коли народжується дитина. Друге ім’я Роду – Стрибог, являє суботу, яку сьогодні називають батьківським днем.

Білобог

Добрий бог з безліччю імен, його також називали Светич, Святовит. Білобог давав родючість земель і душах людей. Представлявся у вигляді білого вершника, що розганяє темряву, приймає закони добра і світла. Символами Білобога є ріг, меч і лук. Святом бога вважають день осіннього сонцестояння, в цей день йому в дар дарували солодкі пироги.

Велес

Велеса вважають зберігачем старовини, покровителем тварин. Найчастіше бог представляється в образі ведмедя. Велес був особливо почитаємо, як і всі давні слов’янські боги. Список його знань невичерпний, він володіє мудрістю предків, звірів. День поминання покійних – його свято. В останню ніч жовтня наші предки проводжали померлих родичів.

Сварог

Симаргл

Водяник

Русалка

Мавка

Ярило

Мякошь

Які існували жіночі слов’янські боги? Список імен очолює богиня Мякошь, дружина Велеса, богиня землі. Захищає родючість, це богиня долі і чаклунства. Її також вважають провідницею між світом живих і світом мертвих. Богиня допомагає господиням, передає вміння виростити і виховати дітей, працювати в саду, полі, в хаті, розкриває знахарські таємниці, вчить розбиратися в травах. 28 жовтня вважає її святом (за християнським календарем Параскева п’ятниця), в цей день Мякошь захищає господинь і дружин. Одним із символів богині є головний убір з рогами, дерево – осика.

Кродо

Друге ім’я бога – Крът, предок Сварога, повелитель жертовного вогню. Протегує священним і жертовним місцях. Кродо уявляли в образі Морозу, холод і тьма слідують за ним, вважали, що бог несе за собою смерть.

Сварог

Які вони, чоловічі боги слов’янської міфології? Список очолює Сварог, мабуть, найвідоміший з усіх язичницьких богів. Його вважають пращуром, прабатьком. Це бог сонця, який дав людям мова, знання. Цей мудрий бог представляється сидить в колісниці, в оточенні предків, розумних звірів і птахів. Сварог знаходиться у всьому навколо, його можна чути і бачити, відчувати.

Дажбог

Перший син Сварога – Дажбог. Дає тепло і світло, життєву силу. Покровитель світла і тепла. Повеліває дощами, дає цілющу вологу і родючість. Вдень Дажбога вважають неділю, камінь його – яхонт, а метал – золото. Русичі вважали себе нащадками Дажбога, в кожному будинку неодмінно висів знак божества – Сонцеворот.
Були і добрі і терплячі слов’янські боги. Список вінчає богиня Лада, покровителька любові і
сімейного благополуччя, вона оберігає домашнє вогнище. Символом богині є лебідь і голуб, ці птахи асоціюються у нас з вірністю, любов’ю, ласкою. Час богині Лади – весна, час пробудження духів природи, русалок, водяників, лісовиків.

Морена

Морена походить від слів “марево”, “мара”, “морок”. Богиня холоду, зими, снігів. Несе лютий холод, морок, смерть. Але не так страшна ця богиня, вона уособлює собою сувору російську зиму, яка як би перевіряє людей на міцність. Символами Морени є Місяць, рись і сова.

Дуже трепетно ставилися наші предки до віри, невіддільні від повсякденного побуту були слов’янські боги і їх значення. Список богів вельми різноманітний, їх важко розділити за старшенству. Кожен був важливий, з кожним вони жили пліч-о-пліч, тому що боги були як би символами природи, стихії і були невіддільні від життя людей.

Ярило

Бог молодості і родючої землі, повелитель сонця. Деякі вважають його одним з облич бога Велеса, в його весняної іпостасі. Його місяць – березень, день тижня – вівторок. Символ – залізо, каміння – гранат, рубін, янтар.

Перун

Перун – бог війни і грому, повелитель стихій. Грім сприймали як голос Перуна, блискавки – його стріли. Уявляли бога, що мчить по небу на вогненній колісниці, з булавою в руках. Наші предки вважали, що Перун захищає явний світ від світу невидимого, навьего. День Перуна – четвер. Його свято відзначали 2 серпня (за православним календарем – день Іллі пророка). З металів бог воліє олово, каміння його – сапфір і лазурит. Ось, мабуть, і всі основні слов’янські боги. Список богів другорядних ще більш великий. Хоча складно назвати їх другорядними. Русь – північна земля з суворим кліматом, холодними вітрами і лютими морозами. А боги у слов’ян уособлювали сили природи.

Слов’янські язичницькі боги: перелік

Хорс, Хорос – повелитель сонячного диска, дотримується світопорядок. Зображувався в образі сонця. Його вдень вважають день зимового сонцестояння – 22 грудня. За поданням слов’ян, в цей день старе сонце завершував свій хід і давало дорогу новому сонцю, як би відкривало початок нового року. Його вважають днем неділю, метал його – золото.

Доля

Лада

Домовий

Вовкулака (оборотень)

Леший

Лихо

Вій

Були і темні слов’янські боги. Список, мабуть, можна перераховувати довго, боротьба добра і зла відбувалася завжди. Уособлення темних сил – Вій, бог підземного світу, владика грішників. За повір’ям, Вій мав смертоносний погляд, жодна людина не могла його витримати. Уявляли його в образі старця з величезними важкими повіками, які він не міг підняти самостійно. Легенда про Вія збереглася в повісті Гоголя, пізніше по ній був знятий фільм.

Коляда

Коляда, син Дажбога, втілює новорічний цикл, це святковий бог. Символізує відхід старого й прихід нового року. Вшановувати Коляду починали 20 грудня, а з 21 грудня починався святковий обряд, присвячений богу – Колядки.

Полудниця

Були й жартівливі, грайливі слов’янські боги, список очолює Полудница, богиня слов’янських міфів. Поставала в образі грайливого духу. Вважали, що вона морочить подорожніх, наводить на них морок. Також в обов’язки Полудницы входило наглядати за тим, щоб опівдні ніхто не працював. Порушили заборону вона жорстоко карала, могла залоскотати до смерті. Отже, можна зробити висновок, що боги не були поганими чи хорошими. Вони були уособленням природи і навколишнього світу у всіх його проявах. Кожен бог мав дві іпостасі. Так, наприклад, Ярило дарує тепло, зігріває землю, але при нагоді може і покарати (сонячний удар). Морена, хоч і приносить холод і люту холоднечу, не едининожды допомагала Русі, так, наприклад, холод зупинив війська Наполеона в 1812 році, а під час Великої Вітчизняної війни значно ускладнив рухів військ Гітлера. Також можна згадати і російську народну казку, де Мороз щедро обдарував гарну дівчинку і покарав погану. Тут перераховані далеко не всі слов’янські боги, список скласти досить важко. У кожного явища, кожного аспекту життя було своє божество, яке відповідало не тільки за свій простір, але і за життя в цілому.

На початку ХХ ст. видатний український археолог Вікентій Хвойка на Старокиївській горі (м. Київ) розкопав стародавню споруду з каміння. Вона мала еліпсовидну форму (4,2 х 3,5 м) і чотири виступи. Неподалік із західного боку було виявлено масивний стовп з обпаленої глини. Навколо лежали кістки й черепи тварин. Споруду було вирішено вважати капищем, на якому здійснювали жертвоприношення.

Дерев’яні ідоли на о.Хортиця