До уроку літератури рідного краю. Пісні рідного краю. Г. Могильницька « Українське сонцеколо».

                
Галина Анатоліївна Могильницька — український педагог, публіцист і поетеса. Лауреат премії імені Василя Стуса (2008).Народилася 8 травня 1937 року в м. Одесі в родині педагогів, що належить до однієї з найстаріших і найбільш розгалужених педагогічних династій України. Дитинство протікало в Кривоозерщині, біля Південного Бугу (нині Миколаївська область).

У 1954 вступила до Одеського фінансово-кредитного технікуму. Невдовзі її виключили спершу з комсомолу, а потім і з технікуму за відвідування Церкви та відстоювання права на свободу віровизнання.

Працювала на різних посадах — від робітниці на заводі до художнього керівника Будинку культури. У 1963, склавши екстерном іспити за вечірню школу, вступила до Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, який закінчила в 1967. Працювала викладачем Балтського педагогічного училища (звідки її виключили за вихолощення комуністичної ідейності з курсу української літератури й пропаганду творчості націоналістичних письменників Василя Симоненка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Івана Драча), викладачем російської мови та літератури вклавши всю душу в справу поширення "великого и могучего" доклала всіх зусиль в тому числі і фізичних щоб вірші про великого Леніна лунали гордо в стінах і по за стінами кривоозерської школи, за що і отримала підвищення по службових сходах і далі працювала інспектором шкіл Кривоозерського районо, учителем та завучем Кривоозерської середньої школи № 1.

У 1994 повернулася до Одеси, де працювала вчителькою української мови та літератури загальноосвітньої школи № 117, головним спеціалістом відділу по роботі з партіями та громадськими організаціями Одеського міськвиконкому.

З 1997 — викладач кафедри методики викладання гуманітарних дисциплін Одеського обласного інституту підвищення кваліфікації працівників освіти.

Відмінник освіти України. Автор кількох поетичних збірок, ліро-епічної поеми «Рогніда» та близько сотні статей суспільно-політичної, релігієзнавчої, методико-педагогічної проблематики, опублікованих в українській і зарубіжній пресі.

Протягом десятиліть була одним із найактивніших членів одеського руху опору комуністичному режиму. Одна із зачинателів руху за створення Української Помісної Православної Церкви.

Почесний член парафіяльної ради кафедрального собору та засновник церковно-парафіяльної школи при кафедральному соборі Різдва Христового Української православної церкви Київського патріархату, м.Одеса.^[1]

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджена ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

 Поезії Г.Могильницької

Різдво

Радіють янголи в небі,

Радіє в хліві бидлятко,

 І люди в хатах веселі,

Й веселий надворі сніг:

Сьогодні Христос родився –

Маленьке Святе Дитятко!

І в кожній людській оселі

Лунає дитячий сміх.

Кутя на столі, як пані,

В пузатій стоїть макітрі,  

І в колосисті вуса  

Сміється тихцем Дідух.  

Сьогодні Христос родився!

 І в зоряному безвітрі  

Кружляє сніжок легенький,  

Мов з янгольських крилець пух.

Сьогодні Христос родився!

 І світ обновився нині.

 Й різдвяна зоря з-за хмарки  

Усміхнене вигляда.

 І співи про нову радість  

Від краю до краю линуть –

То крізь усю Вкраїну  

Йде коляда!

Щедрівочка для внучечки

Бігли лісом зайчики,

Зайчики-стрибайчики

Стежкою біленькою

До Юлечки маленької.

Стали щедрувати,

З Новим роком вітати.

 Щедрівочка красна –

Рости, Юльцю, щасна!

Щедрівочка нова –

Виростай здорова,

Добра й не лінива,

Радісна й щаслива,

Чемна і слухняна,Гарна та рум'яна.

На втіху родині,

На радість Вкраїні!

  Святий Миколай

В Ликійських Мирах в давній вік

Жив-був предобрий чоловік.

Ходив ночами по убогих,

Тихцем розносив допомогу,

А вранці дивувались люди,

Вигукуючи: «Чудо! Чудо!»

Отак і названий повік

Був Чудотворцем чоловік.

Давно було...Та, кажуть, досі,

Хто у потребі щиро просить,  

Хто молиться до Миколая,-

Він тим і з неба помагає.

І, може, в цей ось самий час  

Над книжечкою бачить вас  

Сам Бог Святий.

 І Миколая

До вас незримо посилає,

Щоб Чудотворець допоміг

Зрости вам добрими людьми,

Щоб ви навчились без заплати

Слабким і бідним помагати

І непомітно й милостиво

Щодень творить маленьке диво.

Бо ж і святі були спочатку –

Звичайні хлопчики і дівчатка.