Пошуково- дослідницька робота. Зображення героїчної боротьби тухольської громади проти монголо-татарських завойовників. (За твором Івана Франка " Захар Беркут")

Завдання: прочитати і проаналізувати уривки з повісті «Захар Беркут», в яких зображується героїчна боротьба тухольської громади проти монголо-татарських завойовників.
План пошуково- дослідницької роботи
1. Посилаючись на текст повісті, доведіть тезу: «Тухольщина жила «своїм свобідним староруським громадським життям».
2.Прочитайте і проаналізуйте уривки з повісті «Захар Беркут», в яких зображується героїчна боротьба тухольської громади проти монголо-татарських завойовників.

План пошуково- дослідницької роботи

1. Посилаючись на текст повісті, доведіть тезу: «Тухольщина жила «своїм 
свобідним староруським громадським життям»

«Ненастанна війна з природою ... виробляла силу, сміливість і промисловість народу, була підставою й пружиною його сильного свобідного громадського ладу»

«Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощі і горі» «... громада має власть сама, а більше ніхто...»

 «…від громадської ради жоден дорослий громадянин, чи муж, чи жінка, не був виключений. І хоч рішаючий голос мали тільки старці-батьки, але при нараді вільно було й молодежі, й жіноцтву подати свій голос під розвагу старцям»

 «Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому»

 «Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа – громада сама, вся і завсігди бачно берегла своє добро»

 «Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсігди отвором для потребуючих»

 «…Тухольщина раз у раз підносилася не лише добрим побутом, але й свобідним громадським ладом. Своїм приміром вона освіжувала і піддержувала всю дооколичину верховину…»

 «...тухольська громада вміє бути справедливою»

 «Наша Тухольщина, наш рай»

Всі тухольці – активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло».

Проблемне питання

- У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

 Формула «Сили тухольців»

Сила тухольців = непереможний дух + вірність рідній землі + патріотизм + віра в перемогу.

Читаючи твір І. Франка, не можна не захоплюватися тухольцями, їхнім непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Для боротьби з монголами тухольцям необхідно було мати єдність, згуртованість, віру – запоруку перемоги. А найголовніше ­– любити свою землю, бути її великими патріотами.

2.Прочитайте і проаналізуйте уривки з повісті «Захар Беркут», в яких зображується героїчна боротьба тухольської громади проти монголо-татарських завойовників.

І група

Звістка про похід монголів

1. Уважно прочитати уривок з ІІІ розділу повісті від слів: «І тут ти помилився, боярине, …» до кінця розділу 

2. Звернути увагу на такі моменти у творі:

-       небезпека для Червоної Русі;

-       скрутне становище подільських і покутських громад;

-       звістка від посланців підгірських громад;

-       прохання угро-руських громад;

-       причини поразки русичів у боях з монголами (думка Захара Беркута);

-       порада сусідським громадам.

       1. Від кого дізналися русичі про напад монголів?
2. Як пояснив Захар Беркут те, що подільські й покутські громади не можуть захистити себе від монгольської навали?
3. Яку звістку почули тухольці від посланців підгірських громад?
4. З яким проханням звернулися посланці угро-руських громад до тухольців?
5. У чому вбачав Захар Беркут причини поразки русичів у боях з монголами? («Сила їх велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю, перед поріг нашої хати. Князі й бояри потратили голови або зраджують край свій очевидячки» .
6. До чого закликає Захар Беркут посланців?
7. Що мав на увазі Захар Беркут, говорячи Тугарові Вовку про те, що «до чистого діла й треба чистих рук» ?

ІІ група

Монголи та їх жорстокі дії

1. Уважно прочитати уривки з ІV розділу повісті:

а) від слів: «Широкою рікою плили по Русі пожежі…» до слів: «…чого не можна було забрати» ;

б) від слів: «Монгольський табір був розложений…» до слів: «… на загибель Тухольщини» .

2. Звернути увагу на такі моменти у творі:

-        масштаби лиха, завданого монголами;

-        мета військового походу монголів;

-        причини стрімких перемог монголо-татарів (погляд автора);

-        «дивні порядки» на Русі (думка Пети);

-        план Бурунди;

-        образ Пети і Бурунди (портрет, авторська характеристика, мова персонажів, вчинки).

       1. Якої шкоди завдали монголи Русі?
2. З якою метою вирушили монголи у військовий похід?
3. Які причини завоювання татарами більшої частини Русі? («…Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. …Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені» .
4. Як у повісті описано жорстокість монголів?
5. Як боярин охарактеризував руський народ монгольському бегадиру? («Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні власті, де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружили по добрій волі і вибирали та скидали свого старшину. Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка, і скоро би тілько побачив, що бояри тягнуть у сторону великого Чінгісхана одверто, то побив би їх камінням» ).
6. Яким «дивним порядкам» на Русі дивується Пета?
(«Дивні ж у вас порядки! … Князь бунтує проти своїх слуг, слуги проти князя, князь і слуги проти народу, а народ проти усякої власті! Дивні порядки!» ).
7. Якої кари зазнавали бунтівники в монгольській громаді?
8. Який план переходу на Арпадський бік запропонував Бурунда?

                                                                           ІІІ група

Тухольці виступили на боротьбу з ворогом

1. Уважно прочитати уривок з VІ розділу повісті від слів: «Він радив тухольській громаді…» до слів «… в селі ніхто не показувався» .

2. Підготувати «репортаж з місця подій»: «Тухольці готують пастку для ворога». (вміти докладно переказувати уривок з повісті від слів: «Тепер уже не піднімалися голоси…» до слів: «… проклинали тих віщунів смерті й руїни») .

      1. Який план боротьби з ворогом запропонував Максим?
2. Рольова гра «Репортаж з місця подій» - «Тухольці готують пастку для ворога» (репортаж журналіста: докладний переказ уривку від слів: «Тут уже не піднімалися голоси…» до слів: «… проклинали тих віщунів смерті й руїни»  ).

ІV група

План Захара Беркута

1. Уважно прочитати уривок з VІІ розділу повісті від слів: «Покажемо тим дикунам, що може громада!» до слів «… покинула бити о кам’яну гать, а повернула взад» .

2. Звернути увагу на такі моменти у творі:

-        «віщі сни» Захара Беркута;

-        метавки «від Мирослави».

3. Підготувати «репортаж з місця подій»: «Повалення Сторожа» (докладний переказ уривку від слів: «Захар зупинився перед Сторожем…» до слів: «Камінь упав так добре…» .

1.    1.Які події надихнули Захара Беркута завалити Сторожем водяний потік?
2. Які особливості мала метавка, яку запропонувала виготовити Мирослава?
3. Рольова гра «Репортаж з місця подій» - «Повалення Сторожа» (репортаж журналіста: докладний переказ уривку від слів: «Захар зупинився перед Сторожем…» до слів: «Камінь упав так добре…» ).

V група

Потоплення монголів

1. Уважно прочитати уривок з VІІІ розділу повісті від слів: «Монгольське військо стояло по кістки в воді, сумне і безрадісне…» до слів: «…ждали одної неминучої загибелі» .

2. Звернути увагу на такі моменти у творі:

-          оптимістичний настрій Бурунди;

-          паніка у ворожому таборі;

-          жахлива смерть монголів;

-           враження тухольців від побаченого.


         1. Чим були схвильовані монголи, як вони сприймали небезпеку, яка поступово охоплювала їх?
2. Яким чином Бурунда намагався підбадьорити своє військо?
3. Яким способом Бурунда із залишком свого війська хотів вибратися з небезпеки?
4. Якої шкоди завдала вода монголам?
5. Як тухольці сприймали ту страшну картину, коли вороги гинули від води, завдаючи один одному шкоди і намагаючись вижити?
6. Як поводив себе Бурунда, коли все його військо було охоплене водою? Поясніть становище, в якому він перебував.