Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею

Легенда (від латинського legend — те, що слід прочитати) — один із жанрів не казкової народної прози, народне передання про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах; легендарний герой може мати свій праобраз у реальному житті, в історичній дійсності.
Особливості народної легенди:

розповідь про суспільні і побутові події;
наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети);
невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);
вільна побудова;
прозова форма (рідше — віршова);
малий об’єм.

Тема: зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв’язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».
Ідея: уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її потребує; возвеличення пісні як неоціненного дару.
Основна думка: серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.